Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Рання Осінь
Прийшов вересень.
Сонце ще ласкаво та лагідно усміхається. Проте його проміння вже перестає гріти землю. Дні стають короткими та холодними. Повітря прозоре, легке, вмите частими осінніми дощами. Браму зеленого літа замикає багряна осінь. Золотяться березові гаї. Червоніють коралі горобини. Колосяться жовті ниви. Пшеничний край, наче писанка.
Рання осінь по-своєму гарна.
У меня точно такое же дом,задание
Цвіте земля, задивлена в сободу.
Коли чуєш цей висів напевно розумієш:яке щастя жити на Батьківщині.Я гадаю ,що кожен є патріотом своєї землі.
У рідний край,грозою вмитий ведуть усі шляхи на світі.