1. На дві частини. У першій йде мова про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, у другій - з 1677 року найважливіші події за роками.
2. Панегірик - похвальний відгук про кого чи що-небудь.
3. Б.Хмельницький, П. Полуботок, І.Мазепа, С.Наливайко, П.Дорошенко.
4. Новаторство в теорії віршування: вживає чоловічі рими, "неточні рими" вводить, збагачує жанрове розмаїття (оди, духовні пісні, псалми, панегірики тощо)
5. Михайло Ковалинський.
6. Із 30 байок.
7. Воля порівнюється із золотом.
8. Судова Вишня на Львівщині.
9. 12 квітня 1806 року Котляревський отримав звання штабс-капітана. Очевидно, просто за довготривалу військову службу. З 1976 року він був на службі. Спочатку кадетом, потім його підвищили до аудитора, потім - прапорщик, потім підпоручик, поручик, ад"ютант і потім уже штабс -капітан.
10. Енеїв батько Анхіз.
<span>Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може
пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже
швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора,
пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати
дитинство і повинні берегти його в своєму серці, і тоді воно не забуде
нас.<span>Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної
людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що
воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші,
добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю,
починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. Саме тому в школу
починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще и </span></span>
Українська література здавна була допомогою і підтримкою для народу. Адже в піснях, віршаш поети підбадьорювали людей на боротьбу, на визволення самих себе з неволі. Це були не просто слова и і заклики в них була вкладена віра на порятунок. Йдучи на боротьбу наші предки завжди співали пісні, підбадьорюючи одне одного. Одним з яскравих представників так званої "визвольної літератури" є геніальний поет Тарас Шевченко, який у своїй поезії був наставником для сплюндрованого народу. Отже, можна сказати, що основною місією літератури була визвольна роль поноволеного народу!
Покупатель с аукциона. Сделка прошла успешно, рекомендую!
Любов — це дивовижне почуття. Ми народжуємося, і в нас вже виникає потреба когось любити. Спочатку ми любимо маму, тата, брата, сестру, тварин, друзів, вчителів, любимо природу, любимо своє місто, свою країну.
Розмовляти про любов можна довго, адже це дуже важлива тема. У житті кожної людини вона була, є або ще буде. Любов — це пісня, що ллється з глибин самої душі. Подивіться на закохану людину. Вона відрізняється від інших поглядом та блиском в очах. Любов здатна на різні вчинки, іноді навіть несподівані. Адже коли ми віддаємо любов, ми отримуємо дещо більше.
Любов здатна перемогти війни, хвороби. Може відрадити від безглуздих вчинків, може надихнути на подвиг, дає поштовх до творчості, самовдосконалення, духовного розвитку. Взаємна любов робить людину щасливою і є міцним підґрунтям для створення гармонійної сім’ї. І навпаки — нерозділене кохання ранить у саме серце, часом доводячи до трагедії. Цій темі присвячено багато віршів та творів художньої літератури.
В кожного з нас є люди, яких ми любимо все життя — наші рідні та близькі. Ця любов є беззастережною та найщирішою. Як часто ми говоримо їм три простих слова: «Я тебе люблю»? Ми безупинно кудись біжимо, постійно поспішаємо. Часом забуваємо про своїх рідних, про тих дорогих нам людей, які все життя люблять нас такими, якими ми є, не ставлячи ніяких умов.
Як часто ми говоримо своїй мамі про любов до неї? Людське життя коротке, тож не варто відкладати цю просту, але насправді важливу справу на потім. Що може бути важливіше?! Зроби це прямо зараз. Підійди, обійми своїх батьків і скажи, як міцно ти їх любиш. Доводь свою любов не лише словами, але й справами.