Напоминати про зустріч – нагадувати про зустріч
прикласти свої зусилля – докласти зусиль
вибачаюся за спізнення – прошу вибачення (перепрошую) за
спізнення
ви тут не праві – ви помиляєтесь
віроятніше за все – вірогідніше за все
у слідуючий раз купимо – наступного разу купимо
він являється взірцем – він є взірцем
на слідуючій неділі – наступного тижня
хочу відправити лист – хочу надіслати листа
зустрінемось в дев'ять годин – зустрінемось о дев’ятій
годині
оплачувати борг – сплачувати борг (заборгованість)
<span>це визиває подив – це викликає
подив</span>
У 648 машин протерлася зимова резина
<span>Дiд говорить, що так спiвають лебединi крила. -складнопідрядне
</span><span>Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт -складносурядне.
</span><span>Казка вкладає в мої уста оте слово, до якого дослуховуються земля i вода, птиця в небi й саме небо...-безсполучн.
</span>Усі речення виписані із "Гусі-лебеді летять" <span>Стельмах Михайло</span>
Жила-була Зима. У хорошій хатинці, з крижаним підлогою, морозною візерунковою стелею, і розмальованими вікнами. Хата ця стояла в дрімучому лісі. Якось так виходило, що влітку ні хати, ні Зими ніхто не бачив. А в морозний час — все ніби було на місці. І будинок, і господиня його. І ось одного разу, коли господиня Зима робила з білих сніжків повітряний торт, вона побачила на порозі свого будинку дівчинку. В ліс дівчинка прийшла разом зі своїм дідусем; вони вибирали найкрасивішу ялинку на Новий Рік. Але дідусь десь загубився і дівчинка злякалася. А за вікном потихеньку сутеніло. Дівчинка було зажурилася, але господиня Зима затіяла з нею гру. Потрібно було назвати якнайбільше зимових слів. Хто слів знає більше, той і виграв. «Метелиця, паморозь, іній, сніг, хуртовина, завірюха, сніжинки …», — багато слів назвали гравці. Незабаром дівчинка сама не помітила, як заснула. А на ранок господиня Зима привела в дім дідуся. Виявляється, він зустрів в лісі дванадцять братів місяців, та й забалакався з ними.
То-то було радості, коли дідусь з онукою зустрілися. Господиня Зима дала їм свої снігові сани, і вони вирушили додому.