2 грудня 1840р.-народження письменника на Полтавщині
У1851р.- хлопця віддали до Полтавської гімназіїу
У 1858 році разом із М.Лисенком вступає до Харківського університету
у1862 року одружився із сестрою композитора М.Лисенка Софією Віталіївною
в1864року— повертається до навчання у Київський університет,де навчається вже на юридичному факультеті.
У1865—закінчує навчання у Київському університеті.
у1871 року оселився у Києві,увійшовши в творчу співпрацю з Миколою Лисенком, вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».
*У 1883 році Михайло Старицький очолив перший професійний український театр
*В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.<span>Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі</span>
Надійка, яка мешкає в сараї (столярня) Гнідих, де за стінкою жили корови — це символ села. (Степан відчував себе чужим у місті. Навіть у книжках зосереджувалося все чуже, усі небезпеки. Поступово Степан розуміє, що місто треба здобути, а не ненавидіти. А він — це нова сила, що покликана із сіл змінити місто, він має стати на зміну гнилизні минулого, будувати майбутнє. Переконаний, що має навчатись, щоб потім повернутися до села).Мусінька (Тамара Василівна Гніда), яка мешкає в кухні Гнідих. (Починає знайомитися з містом. Усвідомлює, що не повернеться до села. Степан ще не відчуває себе причетним ні до села, ні до міста. Стан «непевної рівноваги між рудим френчем і сірим піджаком». Відчуває себе самотньо. Знайомиться з усім тим, що символізує причетність до міста: тістечка, магазини, кіно, міські жінки.Зоська Голубовська, мешкає в кімнаті на Львівській вулиці, яку віддав Борис Задорожній. (Прагне увійти до міського товариства, а Зоська як спосіб зробити це. Прагнення стати справжнім городянином. Зоська — це типовий міський персонаж. Символізує утвердження Степана в місті).Рита мешкає в «Справжній кімнаті» (простора, світла й окрема кімната у великому будинку десь в новому районі). (Степан відчуває себе вже частиною міста. Він упевнений у собі. Прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя, компенсувати згаяний час. «Досі він любив жінок, випадково зустрінутих на його шляху, а сам ще не обирав». У стосунках з жінками він переходить від пасивного до активного вибору).<span>Висновок. Кімната символізувала фізичне утвердження в місті, зміцнення матеріального становища, а жінки — це немовби етапи внутрішньої еволюції Степана, етапи вживання його в міське середовище. Так, Надійка його цікавить, доки він відчуває свою внутрішню причетність до села, «вона була від села, що зблякло в ньому». А Зоська виступає вже як повністю персонаж міста. Жінки для Степана водночас — це порятунок від самотності в чужому для нього середовищі. З цього приводу Соломія Пав-личко писала: «Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертва… жінка є лише об’єктом почуття й</span> екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як абсурдне саме життя… Для чоловіків це пошук самоствердження, а не кохання».<span>
</span>
Извини не знаю..........................................
Жизнерадостный, фантазёр, доверчивый, мечтательный, самостоятельный, уважает старших, трудолюбивый, ответственный, правдивый, наблюдательный, любит природу.план1.Незадовільна оцінка.2.Зрадниця Оля.3.Маленька жаба.4.Класний керівник 5б5 незаміжня вчителька6 літні канікули<span>7 потонувше відро</span>
1.Климко головний герой повісті
2.Портрет і зовнішність
3.Риси характеру:добрий,турботливий...
4.Ставлення Климка до оточуючих
5.Співчутливість до жінки,солдата та вчитильки
6.Подорож за сілю
7.Значення образу Климка
<span>ПІДИЙДЕ ЧИ НІ?</span>