Твір на тему "Що я роблю для здійснення своєї мрії":
Я мрію стати перекладачем. Що ж я роблю для здійснення цієї мрії? Багато працюю над собою, вчусь. Щодня я вивчаю нові англійські слова за картками, поповнюючи свій лексичний запас. Не забуваю я і про рідну мову, адже неможливо вивчити іноземну, не знаючи своєї.
Моя мрія досить близька, вона точно здійсниться. Я докладаю чимало зусиль, а не просто сиджу, склавши руки. Я мрію мандрувати, пізнавати нові світи, а моя цікава професія мені у цьому допоможе. Я вважаю, що мрії здійснюються, варто тільки попрацювати над собою.
Добре діло
<span>Досить дужий дід Данило Дем’янович давним-давно думав добудувати дерев’яний дім. Десь два десятиріччя добрий дід Данило дбайливо доглядає дітей. Діти довіряють дідові, допомагають доводити до добра деякі діла, добувають дрова. Дід дарує дітворі дріб’язкові дарунки, дерев’яні дудки, домашні делікатеси. Данило Дем’янович – друкар. Дружелюбний дідусь друкує детективи, драматургію, деякі документи. Дім діда Данила досить дірявий: дощ добре доруйновує дерев’яний дах, довжелезні двері догнивають. Діти домовились допомогти дідусю добудувати давній дім. Денис </span>та<span> Дмитро дібралися до діброви, добули деревини, дівчата допомогли донести дерев’яні дошки додому. Діти домайстрували двері, доробили дах, добре допомогли дідові. Данило Дем’янович дуже довго дякував дітворі </span>за<span> добре діло.</span>
Ответ:
Слово утворене від дієслова бігати. 3. Твірна основа — біг- (усічена). 4. Слово утворене відкиданням суфікса -а-.
Объяснение:
Кожен розуміє це по-своєму. Але є й спільна думка – це готовність завжди прийти на допомогу, віддати щось своє заради щастя інших, робити безкорисні вчинки. Неможливо самостійно навчитися бути милосердним. Це повинно прийти до людини із материнським молоком та впродовж усього життя формуватися. Якщо батьки не навчили дитину бути милосердною, то навряд чи вона стане такоюНа теперішній час милосердя стало чимось чужим та незнайомим. Практично не залишилось тих, хто зможе пожертвувати собою заради спасіння іншого. Люди перестали вірити у безкорисність та підтримку.Можна провести паралель між милосердям та помилуванням. Часто можна почути як люди просять Господа Бога про прощення гріхів. Ще частіше – про те, щоб він змилувався та подарував їм життя «без хмар». Але не слід забувати, що тільки з власного бажання можна відкрити душу іншій людині та подарувати їй надію на спасіння та помилування. Також слід розрізняти віру та заповіді господні, які самі по собі формують таку необхідну якість характеру, як милосердя та співчуття. Тому паростки доброти та безкорисності можна виростити лише там, де це сіють. В Біблії є розділи, що стимулюють тих, хто вірує, бути миролюбними та співчутливими.Наприклад, для мене основою милосердя є чесність, відданість та безкорисність. Ці поняття, у поєднанні між собою, зможуть дати людству надію на світле та «тверде» майбутнє. Майбутнє, в якому всі будуть впевнені у тому, що їх діти та онуки виростуть у безпеці та злагоді.Якщо згадувати минулі часи, то слід розказати, що були такі медичні працівники, які під час бойових дій абсолютно безкорисно лікували поранених. Їх ще називали сестрами милосердя. Таким чином, на цей час ми можемо на прикладі історичних подій мати чітку картину того, яким повинно бути справжнє милосердя.Інколи буває й таке, що через постійну нестабільність ситуації в країні, розбрат між владними структурами та простими людьми, про милосердя ніхто й згадувати не збирається. Бо там, де немає злагоди та присутня ненависть, немає місця доброті та безкорисності.<span>Але не треба зовсім зневірюватись. Ми ще можемо стати добрими та милосердними, тільки необхідно побачити у собі цю тоненьку ниточку, що зв’язує нас із дитинством та приємними спогадами. Ми можемо стати на шлях справедливості та гуманізму, стати ближчими один до одного. Тільки одне прохання – не забувати, що всі ми люди і хочемо поваги, трохи співчуття та безкорисних вчинків.</span>
Є такий вислів"життя-біль",але чи вона так?Навіщо нам жити?У чому сенс життя?Ці питання задають дуже багато людей кожного дня.На мою думку ми живемо для того,щоб чогось добитися у цьому житті.Під словом "чогось" я не маю на увазі матеріальне збагачення чи егоїстичні прагнення,а саме бути такою людиною якою б поважали їнші.Адже у цьому "забрудненому" світі є дуже мало людей які могли б допомогти іншим не чекаючи від цього користі.Саме люди які готові допомогти у любу хвилину,які є добрими не егоїстичні- це люди з великої літери.Адже ми створені0,щоб допомагати один одному та доповнювати риси один одного.На мою думку у житті не є саме головніше матеріальне збагачення,томущо гроші пропадуть,а ось ті духовні цінності ніколи.Тому на мою думку сенс життя-це стати такою людиною,якою б всі пишалися!