Рома́шка (лат. Matricária) — родмноголетних цветковых растенийсемейства Астровые, или Сложноцветные (Asteraceae), объединяет около двадцати видов[4]невысоких пахучих трав[5], цветущих в первый год жизни. Наиболее известный вид — Ромашка аптечная(Matricaria chamomilla, syn. Matricaria recutita), это растение широко используется в лечебных и косметических целях.
Часто ромашкой (с ботанической точки зрения ошибочно) называют виды растений других родов семейства Астровые, таких какАстра, Гербера, Дороникум, Нивяник,Остеоспермум, Пиретрум, Пупавка,Трёхрёберник, Хризантема, для соцветий-корзинок которых характерны краевые язычковые цветки с белыми или другой окраски лепестками и более тёмная центральная часть соцветия.
Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час - і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу.
У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов’язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу.
Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми.
Скалічена земля, скалічені люди… Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна - в небезпеці.
Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з’явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Не-теченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто спостерігали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало.
Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина - це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя - ось у чому полягає патріотизм.
Споріднені слова до слова МОВА
Мова — мовленевий, мовник, мовлення, мовний, мовно, розмовник, розмовлятимуть, розмовляють, промова, розмова, мовити.
У світі існує багато царств, та найбільшим і найсильнішим вважається царство Мови із столицею Морфологією. Тисячоліттями жителі цього царства жили дружно, підтримували одне одного: звуки складалися в слова, слова об’єднувалися в сім’ї — частини мови і складали словосполучення, речення, тексти; службові частини мови вірно служили самостійним. Та одного дня між частинами мови виникла суперечка, хто в царстві Мови найголовніший. Іменник доводив, що саме він повинен стати царем, адже його сім’я найбільша. Він дає імена всьому, що є довкола.

Прикметник не погоджувався хилитися перед Іменником, і доводив, що він виражає ознаку всіх предметів чи їх приналежність.
Почувши це, Числівник заявив, що від нього залежить число, кількість предметів чи їх порядок при лічбі, а тому він нікому не буде коритися.
Займенник гордо випнув груди і заявив, що хоча він і не називає особу, предмет, ознаку чи кількість, але вказує на них. А ще тільки він запобігає виникненню тавтології — грубої лексичної помилки, і хоча за кількістю поступається іншим частинам мови, але має аж дев’ять розрядів.
Дієслово і собі не змовчало і почало доводити, що дія у світі важливіша за будь-яку інформацію, а тому царем повинне стати саме воно. Тим більше, що в нього є два вірних помічника: Дієприкметник і Дієприслівник.
Прислівник довго мовчав, а тоді й собі встряв у суперечку. Він доводив, що користується всіма частинами мови, ніколи ні до кого не пристосовується, бо не має закінчень, мовляв, серед самостійних частин мови він найсамостійніший.
Довго сперечалися самостійні частини мови між собою, а потім звернули увагу на Прийменник, Сполучник і Частку, які мовчки стояли в кутку.
—Ось без кого ми можемо обійтися, — перший вигукнув Іменник.
Скласти діалог про рідний край пропоную так:
- Привіт, Марічко. Я вперше у ваших краях. Можеш мені розповісти, чим славиться ваш край?
- Привіт, Оксанко. Дуже рада бачити тебе в наших краях. Звичайно. Я народилась і виросла на Запоріжжі, тому можу розповісти чимало. Наш край славиться своїм козацьким минулим.
- А де знаходиться колиска козаччини?
- На Хортиці, якщо матимеш час, я тобі покажу Запорізьку Січ. Також на острові дуже гарна природа, є чимало історичних місць, які варто відвідати кожному українцю. Наприклад, цікавим є Скіфський стан.
- А чим ваш край є видатним сьогодні?
- Сьогодні Запоріжжя є одним із промислових центрів. Я патріот свого місця народження, тому вважаю, що Запоріжжя - дивовижне місто.
- Дякую тобі, Марічко. Обов'язку проведеш мені екскурсію містом. А я вже починаю сумувати за своїм рідним краєм, тим місцем, де я народилась і виросла - Львовом.
- Мабуть, колись і ти мені роскажеш про свої рідні місця.
- Обов'язково!