Тема «За сестрою»: відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.
Ідея «За сестрою»: уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.
Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі.
Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром,
громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали ані
комп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще й
довелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені стало
сумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувався
вкрай. У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна було
читати…
Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стає
листя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи –
вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з
радістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються об
землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…
Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді я
відкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобається
звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться
залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю
дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Той
літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…
Потім увечері вийшло сонце, швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил з
доріг, напоїв рослини життєдайною вологою, освіжив повітря. Мені
сподобалося спостерігати за тим, що відбувається в природі. Я більше не
відчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрий
знайомий – літній дощ.
<span>Кожний народ створив багато чудових і цікавих казок. У них
відображене життя народу, його мрії й очікування кращої долі, і боротьба
із гнобителями. Ще із сивої давнини народ придумував і усно передав
нащадкам чудові фантастичні мрії про добро, правду й вселюдське щастя.
Темою, що поєднує всі народні казки в окремий жанр, є твердження людини
як особистості, його боротьба проти сил, які заважають його щастю.
Виразниками, носіями цієї основної теми
є казкові персонажі, які по народних поданнях діляться на добрі й злі.
Злотворци – це ті, які роблять людям зло, позбавляють їх духовних і
матеріальних благ, пригнічують або заміряються на їхнє життя. Це Змій,
лев, мачуха, жіноча дочка, розбійник, багатий брат, пан… Образи
злотворцев бувають алегоричними (у казках про тварин), реалістичними (у
побутових казках) і фантастичними (у казках чарівних).</span><span>Особливу категорію представляють ті, хто твори
т добро. Це богатирі й помічники головного героя: наречені, наречені,
чарівники, пророки, домашні й дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті
образи, які сформувалися під впливом фантазії. Характерним проявом
народного подання про роль особистості в суспільстві є образи
героїв-богатирів – поборників добра, волі, справедливості. Це
представники простих трудових шарів – Котигорошко, Кирило Кожемяка, Іван
– мужицький син, Чабанец і решти
</span><span> Герой-Богатир завжди захищав соціальні інтереси людей, як,
наприклад, Кирило Кожемяка, що не відгукується на прохання пануючи
«перемогти» змія, поки не прийшли до нього маленькі діти. Зрозумівши, що
буде захищати не царя, а дітей, Кирило Кожемяка не витерпів, заплакав
та й говорить: «Ну, це ж для вас я зроблю». Часто помічниками
героїв-богатирів є богатирський кінь, яким скакає «вище лісу вартого,
нижче хмари ходячого», або люди, наділені надприродними силами й здатностями, як Вернигора, Вирвидуб і решти</span><span>Ворогами героїв виступають змій-людожер, « баба-яга, кістяна нога»,
одноокі людожери, чаклуни, злі парфуми, які роблять людям зло й
приносять нещастя. Отже, головним естетичним принципом народної казки є
боротьба добра зі злом, твердження правди, справедливості, покарання за
несправедливість</span>
Він не хотів перед кимось виправдовуватися, йому і так було соромно за свій вчинок .І він ще не пам'ятав чи було щось таке чи ні