<span>1.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
2. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
3.Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
4.) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
5.Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиша.</span>
Неологізми, пов’язані з новітніми технологіями (Інтернет, штучний інтелект, соц мережі)
Міський житель проживаючи в багатоквартирному будинку, щодня вирушаючи на роботу і за покупками навіть уявити собі не може, наскільки він не знайомий з навколишнім світом, який виходить за рамки його квартири.
Задача такої людини полягає в тому, щоб виповнювати свою роль робітника, сім’янина, перехожого, який з подивом спостерігає за змінами, що відбуваються щорічно в природі. у нього найімовірніше є машина, і тому, такій людині зовсім не обов’язково ходити пішки, він не може відчути всю принадність прогулянок в лісі, ранкових купань на березі річки, втечі від пустотливих гусей по мокрій і холодної росі, його життя проходить в кам’яних джунглях міста, біля комп’ютера і телевізора, і лише зрідка скрашується поїздками на природу, або на море.
Вони позбавлені всього того, чим володіють сільські жителі, які можуть насолодитися природою і чистим повітрям повною мірою, крім того, жителі села ведуть образ життя зовсім відмінний від міського, оскільки городянину зовсім необов’язково після робочого дня йти на поле, чи город, він може присвятити вільний час відпочинку, тоді як сільський мешканець, щоб прогодувати себе і свою сім’ю і сьогодні змушений працювати цілий день.
Село по колишньому традиційно, тут не визнають віянь моди і стилю, рідко дивляться популярні передачі та програми, оскільки своїх турбот вистачає. Приїжджий буде приємно здивований тим, як тихо і мирно живуть люди в селі, свари сусідів, які так часті в міських будинках, тут велика рідкість. Але слід сказати, що життя на селі, як і життя в місті має свої плюси і мінуси, тому людині найкраще жити там, де йому спокійно і комфортно, а не прагнути слідувати загальному думку, що зробить життя і в місті і на селі дуже приємною.
Тату, а як ти розумієш слово "патріот"? У нас сьогодні діскусія у школі була, так ми ледь не посварилися.
- Справді? З чого?
- А Микола сказав, що справжній патріот не повинен критикувати свою країну. Мовляв, якщо не подобається щось - пакуй валізу та їдь туди, де тобі сподобається...А мені не все подобається. Так що, я - не патріот?
- Не кажи дурниць. Це Микола помиляється... або бреше. Ось скажи мені, що ти робиш, якщо тобі щось не подобаться?
- Намагаюся виправити, змінити на краще.
- Ти патріот, синку. Ніщо не буває досконалим, і тільки той, хто справді любить свою країну, буде намагатися зробити її кращою. А валізу зібрати легко... Чого ти смієшся?
- Та ось, спало мені на думку, що той, хто валізу відразу пакує, ніде не затримається. Всюди буде щось не так: там клімат не такий, там мова важка, там ще щось не те...
- Так і є. Так що не бери у голову. Ти - патріот, бо любиш свою Батьківщину і хочеш, щоб вона була кращою. Чи не так?
- Так, тату.
Ви знатимете: ознаки складнопідрядного речення, його будову та засоби зв'язку в ньому; види складнопідрядних речень; особливості складнопідрядного речення з кількома підрядними. Ви вмітимете: знаходити складнопідрядні речення в тексті, у тому числі складнопідрядні речення з кількома підрядними; визначати головну і підрядну частини, види складнопідрядних речень; розрізняти сполучники і сполучні слова; правильно ставити коми між частинами складнопідрядного речення й обґрунтовувати їх уживання; конструювати складнопідрядні речення різних видів, аналізувати й порівнювати їхні виражальні можливості.Складнопідрядним називається складне речення, частини якого нерівноправні за змістом і з'єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами. НАПРИКЛАД: 1.Люблю, коли із неба місяць круторогий туманно дивиться в вікно (В. Сосюра). 2. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павличко).<span>Слайд 4</span>
У складнопідрядному реченні обов'язково є одна головна частина та одна або кілька підрядних. Частина складнопідрядного речення, від якої ставимо питання, називається головною, а частина, яка відповідає на поставлене питання, називається підрядною. Підрядна частина може стояти перед, після або в середині головної. НАПРИКЛАД: Що? Люблю, коли хвилі юрбою шумують, ламаючи лід (В. Сосюра). підрядна частина якому? На місці, де стояла прадавня рідна хата, нині уже стоїть нова (І. Чендей). підрядна частина
<span>Слайд 5</span>
Підрядна частина завжди має у своєму складі підрядний сполучник або сполучне слово, які разом з інтонацією є засобами зв'язку частин складнопідрядного речення.
<span>Слайд 6</span>
Розділові знаки, інтонація В усному мовленні підрядна частина відокремлюється від головної паузою, а на письмі - комою. НАПРИКЛАД: 1. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський). 2. Могутній той народ, який має синів, об'єднаних любов'ю до Вітчизни (Л. Силенко). 3. Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, усякого погляду справжня людина (В. Сухомлинський).
<span>Слайд 7</span>
Стилістичні особливості
<span>Слайд 8</span>
Будову складнопідрядного речення можна зобразити за допомогою схеми. При цьому головну частину позначаємо квадратними дужками, а підрядну - круглими. У схемі також ставимо відповідний розділовий знак, вказуємо підрядний сполучник чи сполучне слово, надписуємо питання. НАПРИКЛАД: Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати (Д. Павличко). які? [ ], (що). 2. І скрізь, де тропа моя в'ється, лишав я частиночки хмари (Д. Луценко). де? [ , (де), ]. Схеми