Як - сполучник
би - частка
я - займенник
турбувався - дієслово
лиш - частка
про - прийменник
себе - займенник
вже - прислівник
б - частка
давно - прислівник
від - прийменник
самоти - іменник
Батько вирішив дати синові гарну освіту. Богдан добре вивчив курс наук, що там викладали. Богдан Хмельницький співав журливу пісню. - перехідні дієслова. Богдан Хмельницький, сотник чигиринський, сидів на скелі, над Дніпром. Він боровся за рідну землю, за рідний народ. Богдан оволодів польською мовою, латиною, але залишився вірним сином України. речення з неперехідними дієсловами.
«Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.<span>Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.</span>
Я люблю дерево береза.
Тому що вона красива і струнка.В неї довгі віти.Кора сніжисто-біла з чорними полосками.Ще ростуть на неї сережки.Ці сережки -- плоди берези.
Це дерево мені дуже подобається!
1. <span>Старий</span> Якименко оженив сина та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати!
2. <span>Білолиця, гарна й весела</span>, а <span>прудка</span>, як зайчик; і в хаті й на дворі в'ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок <span>дзвенячий</span>.
3. Аби на світ благословилось, уже вона й прокинулась, як <span>рання</span> пташка, і клопочеться, й бігає.
4. Живуть <span>щасливо, любенько</span>; <span>старий</span>, на їх глядячи, тільки бога <span>милосердного</span> дякує.
5. А дівчинка, справді, як та квіточка розпукується; таке <span>славне</span> дитяточко, <span>веселе й здорове</span>, на пречудо!