В лісі є лісова школа. Туди ходят звірятка. Викладають там розумні сови і дятли. Дуже розумними стають там учні. Парти зроблені з дерева, стільці з дерева, вся школа з дерева. Ось вже скоро починається 1 урок. Мама ведмежатка махає йому рукою коли він вже йде до школи. Ось така є лісова школа!
Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення. Можна досхочу повалятися на пухкому листяному шарі, неначе на килимі, і навіть одяг залишиться чистим.
А якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. Тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи, щоб не замерзнути та не промочити ноги. І звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники - людину, що розбирається в грибах. Адже осінь в лісі - грибна пора. Цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати - вони ховаються під опалим листям, у моху.
Оригинал http://ycilka.net/tvir.php?id=198#ixzz4O7fIsDTQ
Це поле призначене під посів зернових культур.
Поле мама город від бурянів, вириваючи їх руками.
Сік виготовляють з ягід, фруктів, овочів.
Тато сік на дрібні частинки, гострим ножем , гарбуз.
Божа Мати народила Ісуса Христа.
Мати рацію- діяти, думати, поводитись правильно.
Заплачу від болю, а тоді посміхнусь.
Сьогодні я заплачу за виконану працю.
Різдво — найдавніше наше свято, походить воно з дуже давніх часів, тому у ньому збереглося багато старих звичаїв.