Мова- це скарбниця духовности народу.
Мова-це те , що відрізняє людину від живих організмів . Без мови немае народу . Передавати духовні скарби з покоління в покоління можна тільки за допомогою слова . Через слово ми зберігаемо минуле нашого предків ,традицій ,звичій , обряди.
<span>Отже ,разом приумножуємо багатство нашої мови !</span>
<span>1)“Ципрея тигрис, – монотонно вещал лектор, – встречается в тёплых южных морях”.
2)</span><span>“Как же, буду я снова контрольную за него писать, – надулась Аллочка, а потом заявила: – Ну, разве что за коробку конфет, на меньшее пусть не рассчитывает.”</span><span>
3)</span>Он кивнул на папку: “Всё здесь”, – и быстро ушёл.
Нинішній освічений і всезнаючий аматор мандрівок добр знає цей острів. Будучи найбільшим і наймальовничішим на Дніпрі,
Поляни жили в ті часи окемо й володували родами своіми ... І були три брати : Кий,Щек, Хорив і сестра іх Либідь.Кий сидів на горі , де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі,яка нині зветься Щекавицею,а Хорив на третій горі , через що і прозвана Хоривицею. І збудували вони місто на честь свого старшого брата Кия і нарекли його Києвом ... ( Літописна оповідь)
Стривожуючи сон, стає сонечко. Сонячне сяйво спочатку сонне,сіре. скоро стане світле, Спозаранку співають Соловйі. Спокій стривожується співом. Сніжинки спадають, створюючи сніжно-світлі стежки. Сміливо стрибає снігом синичка, співаючи свою співаночку. Самітня сосна сповнена сніжинок, створює собі снігову спідничку, Схід сонця стривожує серце, сповнюючи симпатією до світанку