Навесні природа пробуждається від зимового сну. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава.
На деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки. А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти, лунає спів та щебетання птахів.
Весна дарує нам у повній мірі свою яскраву та живу красу. Мені дуже подобається ця чарівна пора року.
В палісаднику за нашим будинком восени квітують жоржини. Хтось дав цій квітці дуже вишукане ім’я. Я вважаю, що вона цілком заслуговує на нього. Особливо приємно відчувати ніжний та легкий аромат жоржин після дощу, коли повертаєшся зі школи.
Колір жоржини буває різним: ніжно-жовтим або жовтогарячим. А ще фіолетовим, білим, ліловим, бузковим... Так, і червоним він теж буває. Я бачив на фото, що існують жоржини «з підсвіткою», де поєднуюється кілька кольорів. Яскраві жоржини справді впадають в око та милують його похмурої осені.
За формою квітка жоржини кругла та пишна. В неї дуже багато пелюсток, що звужуються на кінцях. Коли жоржина тільки починає розквітати, вона схожа на барвисту кульку або на кольорового їжачка, що підняв свої голки угору. Такий собі позитивний осінній їжачок!
Коли жоржина зовсім розквітне, вона розкривається. Осінні дощі розтріпують її пелюстки та поступово хилять донизу її тонку довгу стеблину. Якщо зрізати квітку, то виявиться, що всередині стеблинки пустота. Таких стеблин на клумбі з жоржинами багато, бо ці квітки не ростуть поодинці. Вони виростають цілою купою та квітнуть на одному тому ж місці багато років.
Листячко жоржини пір’ясте, зовсім звичайне Але хто ж буде звертати на нього увагу! Сама ніжна та гарна квітка, яка, проте, не лякається холоду, є королевою осіннього саду.
Я думаю, що всі люди люблять ходити в зоопарк.Похід в зоопарк викликає у мене бурю позитивних емоцій. Ми зазвичай збираємося з моїми найкращими друзями, купуємо корм, щоб побалувати тварин і вирушаємо розглядати чудових тварин.Спершу ми йдемо дивитися на птахів. Їх там дуже багато: є і хижаки, і мирні пташки. Всі вони різного забарвлення: від сірих до різнокольорових. Чудова птиця – рожевий фламінго. Дивишся на них і не можеш намилуватися. Незвичайна форма, незвичайне забарвлення – все це одна птах. Ще я дуже люблю спостерігати за хижими тваринами. Леви – це хижаки, одні з представників роду пантер. Їх відразу можна розрізнити з левицями, на відміну від багатьох інших тварин, де самки і самці практично не мають різниці між собою. У львів велика гарна грива рудого кольору, огортає їх голову і шию, немов вогненна куля. Грива трохи темніше кольору вовни на тулубі. Леви більшу частину часу проводять у відпочинку, тому дуже рідко можна побачити, що гуляє по вольєру лева. Найчастіше вони лежать в кінці вольєра і гріються на сонці.Звичайно, у зоопарку можна побачити багато інших цікавих і незвичайних тварин, таких як жирафи, бегемоти, слони, олені, лані та інші. Вони з задоволенням скуштують страви, які їм принесли гості зоопарку і будуть дуже вдячні.
<span>По дорозі із зоопарку додому ми всю дорогу ділимося своїми враженнями від чудових тварин. Я щороку ходжу в зоопарк, і кожного разу отримую море незабутніх вражень.</span>
Ілля Петровичу ,Зоє Яківно, Сергію Івановичу . Тисяча шістсот сімдесят чотирма аркушами