Спільним домом для всіх нас є Земля – унікальна планета сонячної системи і, можливо, всього Всесвіту. Унікальність Землі полягає в тому, що тут є життя. Наша Земля, яку першим в історії<span> людства побачив з космосу Ю. О. Гагарін в 1961 році, являє собою величезний космічний корабель. Порівнюючи Землю з космічним кораблем, не можна не відзначити, що як для космічних кораблів, так і для Землі спільним є питання життєзабезпечення. Ми – жителі Землі – зазвичай не звертаємо на це уваги. Людина протягом своєї </span>історії розвивала розуміння законів природи, методи експлуатації всіх природних ресурсів. При цьому вона пройшла шлях від мисливця-збирача до виробника. Мабуть, на цьому шляху першим досягненням людини було оволодіння її вогнем. Саме з цього моменту гармонія людини і природи була порушена, а сама людина рішуче встала на свій шлях розвитку і створила цивілізацію.Ще треба пам’ятати, що ліс – це не тільки безцінний дар природи, але і її краса, втілення життя і здоров’я. Кожен об’єкт природи, яскравий або скромний, великий чи маленький, по-своєму привабливий. Краса рідної природи розкриває і красу людської праці, народжує бажання зробити свій край ще прекраснішим.<span>Мені здається, не можна навіть найкрасивішими словами описати наші прекрасні ліси. Нам просто потрібно прагнути, щоб красу лісів побачили і наші нащадки, але, бачачи якими темпами вирубуються ліси, мені стає прикро за них. Так давайте збережемо багатство нашої природи – наші дивовижні українські ліси! (Как то так
)</span>
<span>Кожен з нас прагне досягти неабияких успіхів у житті. Цьому нас вчать змалечку найрідніші люди, яким не байдужа наша доля. Ми ставимо перед собою мету та йдемо до неї маленькими кроками, намагаючись втілити її у реальність. Успіхів можна домогтися у різних сферах свого життя. І кожен сам обирає свій шлях та шукає ключ до успіху, виокремлює для себе найвагоміші складові, які допоможуть досягти значного результату. Що стосується мене, то я поки-що не можу назвати себе успішною людиною. Принаймні на даному етапі життя, я ще не досягла певних висот. Як на мене, успішним може називатися лише той, хто пройшов безліч випробувань на своєму шляху, ретельно та старанно працював, набрався багатого досвіду і врешті-решт може похвалитися вагомими здобутками в той чи іншій сфері діяльності. Життєвий успіх для мене – це по-перше, велика та дружня родина, яка буде любити і підтримувати незважаючи ні на що. По-друге – це вірні та надійні друзі, в компанії з якими ти почуваєш себе легко й невимушено. На мій погляд неможливо оминути одну з вагомих складових нашого життя якою є робота, та, що викликає </span><span>задоволення і бажання займатися улюбленою справою знов і знов. Безумовно, людина сама творець свого щастя. У всіх нас повинно бути бажання домогтися чогось у житті і я теж не виключення. Тому все своє подальше життя буду намагатися впевнено йти до своєї мети і стати по-справжньому успішною людиною!</span>
-Привіт синичко!
Привіт ластівко!
-Чи скоро ти покидаешь наші краї?
-Так, нажаль, потрібно летіти. Покинути свій рідний край, мою Україну.
-Як же мені добре, я не боюся морозів. Та завжди залишаюсь разом з ріднею у рідній країні. А до яких теплих країн ви цього року будете летіти?
- Я так думаю знову до Африки там найтепліше.Мене вже кличуть. Потрібно збиратись.Бувай здорова!
-Ти теж. До весни!
Вы ожидали треска и грохота, но ничего неслышите, кроме глухого, однозвучного шума, похоже-го на очень отдаленный гром. Вместо чудовищнойломки, столкновений и дружного натиска, вы видитебезмятежно лежащие, неподвижные груды изломан-ного льда, наполняющего всю реку от берега до берега.Поверхность реки изрыта и взбудоражена, точно поней прошелся великан-пахарь и тронул ее своим гро-мадным плугом. Воды не видно ни капли, а только лѐд,лѐд и лѐд. Ледяные холмы стоят неподвижно, но у васкружится голова, и кажется, что мост вместе с ва-ми и с публикой куда-то уходит. Тяжѐлый мостмчится вдоль реки вместе с берегами и рассекаетсвоими быками груды льда. Вот одна большая льдина,упершись о бык, долго не пускает мост бежать отнее, но вдруг, как живая, начинает ползти по быкувверх, прямо к вашему лицу, словно хочет проститьсяс вами, но, не выдержав своей тяжести, ломается надва куска и бессильно падает. Вид у льдин грустный,унылый. Они как будто сознают, что их гонят из род-Диктант как прием обучения орфографии, пунктуации, развития речи учащихся16ных мест куда-то далеко, в страшную Волгу, где,насмотревшись ужасов, они умрут, обратятся в ни-что.Скоро холмы начинают редеть, и между льди-нами показывается темная, стремительно бегущаявода. Теперь обман исчезает, и вы начинаете видеть,что двигается не мост, а река. К вечеру река уже по-<span>чти совсем чиста ото льда.</span>
1.Мама дала мені шість гривень.
2.Тато сьогодні мені дозволив гратися з друзями до шести.
3.Ти сьогодні як наче робот.
4.Бувайте!У мене в дома є робота