Вулиця мого дитинства
Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини весь світ є загадкою, яку той постійно по мірі свого дорослішання розгадує. Першим місцем, де все це у дитини відбувається, є рідна для неї вулиця.
Згадуючи своє дитинство і той вплив, який було справлено на мене рідною вулицею або двором, я відразу можуть виділити декілька найбільш важливих аспектів. По-перше, на вулиці свого дитинства я познайомився зі своїми першими справжніми друзями. Не можна по-справжньому дружити з людиною через Інтернет або ще якось ще заочно, дружити можна лише при особистому знайомстві. Як тільки я вперше вийшов на вулицю, я сам по собі почав з кимось знайомитися і спілкуватися, друзі з’явилися якось мимоволі, самі по собі. Разом з ними ми досліджували рідну вулицю, рідний двір і, незважаючи на те, що наша вулиця абсолютно звичайна і нічим не відрізняється від інших, ми завжди знаходили на ній безліч пригод, величезну кількість цікавих занять. Втім, вулиця подарувала мені не тільки приємні хвилини, але і перше в моєму житті розчарування. Звичайно, все не може бути настільки добрим і прекрасним, як хочеться, іноді в житті бувають проблеми. Я навчився цінувати хороших людей, довіряти їм, але і визначати того, з ким мені не по дорозі. Вулиця – хороший вчитель, вона дозволяє людині дізнатися багато нових людей, розширити коло своїх знайомств і навчити відрізняти хороших, відповідальних людей від негідників.
Людина- це найрозумніший організм. Ми можемо те, що більше ніхто не може- ми можемо мислити. Кажуть, що люди виникли з мавп, або з Адама та Єви. Ні. Людина- це окрема істота. Отже, перша версія не така переконлива, на відміну від другої. Люди можуть робити корисні речі для інших. Деякі цінності та традиції переходять з покоління в покоління. Люди винайшли найцінніше- мову. Тому й кажуть, що людина- найвища цінність.
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/6532936#readmore
Мені здається,що темніє.
Здається,темніє.
Літо ,кажуть,буде дощове.
Люди кажуть,що не мають за що хліба купити.
Він може вчитися на відмінно,але не хоче.
Сашка десь довго немає,може, забл
укав?
На щасті,Василь побіг у поле і сказав,що завтра буде дощ.
Дощ,на щастя ,закінчився.
Електронний каталог Віртуальна довідка1 Карта сайту
Наша адреса:
03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
Написать письмо Українська
Русский
English
Пошук по сайту
Пошук
Підписатися на новини бібліотеки Skip Navigation Links
«У дитячої літератури є два могутні крила: історія і фольклор»
Skip Navigation Links.
Про бібліотеку
Загальна інформація
Режим роботи
Контакти
Структура
"Вікно в Америку"
ЗМІ про бібліотеку
Спонсори
Благодійний фонд розвитку
Державні закупівлі
Послуги та сервіси
Новини
Замовлення екскурсій
Масові заходи
Клуби за інтересами
Психологічна служба
Віртуальна довідка
Версія для слабозорих
Електронні ресурси
Електронний каталог
Електронна бібліотека
Видання бібліотек для дітей
Інтерактивні ресурси
Ключ
Почитайко
Т.Г. Шевченко для дітей
Книжковий експрес з минулого
«Україно, ми твої діти» (серія)
Бібліотека у форматі Д°
Природа і людина (рек. покажчик)
Музей книги
Творчість дітей
Освітні заклади Києва
Пам'ятні літературні дати
Вибрані Інтернет-ресурси
Для дітей
Для дорослих
Дитячі бібліотеки в Інтернет
Це важливо знати
Читання - справа сімейна
ІнфоТека для дітей
ІнфоТека для дорослих
Інтернет-безпека для дітей
Інтернет-безпека для батьків
На допомогу бібліотекареві
Професійні новини
Бібліотеки України для дітей
Мережа бібліотек України для дітей
Національна секція IBBY
Асоціація дитячих бібліотекарів
Сторінка методиста
Проект "КОРДБА"
Інформаційна культура користувачів
Бібліотека + IT
Нові книги України
Книги обмінного фонду
Натомість Грицик — круглий сирота-пастушок, єдиною незвичністю якого є не так добрий зір, як звичка все помічати, уважно приглядатися до світу. На його прикладі письменникові вдалося художньо тонко показати людяність взаємовідносин у тогочасному українському селі: ніщо в поведінці чи характері хлопця, у ставленні до нього оточуючих не виявляє його обділеності чи упослідженості. Доля Грицика, як і кожної дитини у Воронівці, залежить не від статків чи статусу батьків, а від власних сил і спромоги та ще, певно, випадку. Хлопчик змалку обрав свій шлях — стати козацьким вивідником, як легендарний Швайка, і свідомо готує себе до цього: вчиться володіти зброєю, гартує тіло, вивчає татарську мову. За характером Грицик винахідливий і рішучий, щирий і відданий спільній справі та товаришам. Саме він бере у полон Тишкевича, попереджає напад на Кам’яницю, зрештою, стає відданим джурою Пилипа Швайки. У другій частині дилогії ми бачимо Грицика вправним хитромудрим воїном, що не лише володіє давніми навичками бою, а й вигадує спосіб покарання пана Заремби, хитрістю рятується від колишніх посіпак Тишкевича, знаходить порятунок для татарських пастухів тощо. Так як і раніше Грицик — добродушний веселий юнак, здатний щиро сміятися над власною «поразкою» під час женихання Манюні, брататися з татарським однолітком й опікуватися долею малого Телесика. Власне, на прикладі Грицика й, згодом, Телесика ми бачимо, як саме доростав своєї сили й слави легендарний Швайка, як загалом передавався й поширювався козацький досвід з покоління в покоління.
А) квітка , день , осика , сніп , кашкет;
б) Україна ,гречка ,нафта , асфальт , Дніпро , залізо;
в) п'яльці , іменини , хитрощі , Однолуки , жнива .