Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження — духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття — завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство — хліб.
Коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші коштовності. Матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.
Звернімося до історії: Радянський Союз у 1933 році продавав хліб за золото, коли Україна гинула від голодомору. Недаремно старі люди такі заощадливі, бо вони пережили це страхіття. Моя бабуся, даруючи мамі свою каблучку, застерігала: «Бережи, може колись за неї виміняєш шматок хліба». У роки Великої Вітчизняної моя бабуся ходила на село вимінювати продукти за речі. А у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні картки, село вимирало від голоду. Божевільні від голоду люди здатні були на вбивство заради шматка хліба.
Одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденну Норму ленінградця. Я вжахнувся від побаченого, бо той сіро-коричиевий шматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.
Пригадую фільм, побачений у дитинстві. Ішлося про дореволюційне село: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у долоню і їсть. Але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі. Тоді він був дешевим. Ним годували худобу, він лежав на смітниках. Це жахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли не шанують у селі. Мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! Народна мудрість навчає нас: «Хліб — усьому голова», «Є хліб — буде й пісня». І дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню заводить лише сита людина.
Хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів. Хліб — це святиня. Не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гостей, хлібом-сіллю благословляють матері своїх дітей. І це не тому, що хліб і сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. Хліб — це міра совісті і людяності.
Завантажити в zip-архіві - Хліб — найбільше багатство (твір-роздум на мораль
Кожне слово складається з основи і закінчення. Закінчення виявляємо просто - для цього змінюємо слово за відмінками. Змінна частина і буде закінченням. Наприклад: небо, неба, небу, небом. Незмінною частиною є "неб" - це основа слова, яка підкреслюється квадратною дужкою знизу. А "о" в слові "небо" є закінченням. Цю літеру беремо у квадратик. Далі ми повинні визначити корінь слова і афікси, тобто суфікси, префікси. Для цього добираємо спільнокореневі слова: небо, небесний, піднебіння, небожитель. Як бачимо, "неб" об'єднує всі наведені слова - це і є корінь слова. Афіксів, тобто суфіксів, префіксів дане слово не має. Отже в нашому випадку основа слова і його корінь співпадатимуть. Корінь слова позначаємо округлою дужкою над "н
Пропоную скласти таке привітання рідним з Новим роком: Шановна
родино! Я хочу привітати вас з прийдешніми святами та побажати міцного
здоров'я, щастя та успіхів. Нехай усі нещастя обходять наш дім стороною.
Залишімо всі сумніви у старому році і почнемо посміхатися навколишньому
світу. Нехай вас, мої рідні, завжди оберігають вищі сили, а кожен день в
Новому році буде сповнений лише приємни хемоцій! Зі святом вас!
Я вважаю, що придатна. Кожна мелодія виражає свою думку. Також велику роль відіграє текст, який показує душу людини. Рок музика буде привертати увагу людей, закликати до чогось. У кожного різний погляд на життя, тому для деяких рок може здаватися проявом агресії. Звісно, у наш час багато технологій та нових пристроїв, покоління рухається вперед, тому було б гарно використовувати рок музику для патріотичних думок, мрійливого настрою.