При в’їзді в маленьке село вершників уже чекали, юрмлячись край доріжки, босоногі діти.
Наперекір вогню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч.
Мружачись, Юлія(можно и другое имя) взяла зі стола маленький срібний дзвоник.
Вона підвелася і, не прощаючись, вийшла з подвіря .
[з н а н': а м и]
______________
Ответ А -100%. (яка?) степова (яка?)безмежна.-100%. (Що?) голубінь
Осінь. Вона тихо і непомітно піді йшла до нашого парку. Ми зразу відчули її прохолодний подих. Дерева стоять в тривожні задумі. Ось кремезні дуби , мов вартові. Осінь не торкнула їх своїм пензлем, але листя дуба якось по-особливому дзвенить, як бляшане. На березах ледь пожовкли листочки. Лиш ялини стоять пишні та зелені. Ми підійшли до нашої річечки. Вода в ній темна. А по її холодному плесу, мов золоті кораблики, пливуть кленові листочки. Над річкою схилилась горобина. Жовті листочки весело тріпотіли на вітрі, а кетяги ягід ще жовті, бо не було морозу, від якого вони червоніють. Прощаємось з красою осіннього парку. Повертаємось до школи, під ногами шарудить килимок першого опалого листя. Хороше, урочисто, і трішечки казково.
1.В океане живут рыбы,акулы,киты.2.У меня дома океан цветов.