Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.
І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися, бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.
І ось якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. А виявилося, що господарі цього будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз всередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її в кухні на вікні. І Мурчик в їх відсутність ласував рибкою. А коли сусіди повернулися і помітили, швидко виліз і втік.
Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули закрити кватирку. Ми всі посміялися, але потім бачили, як Мурчик часто навідувався до них у двір і довго сидів, стежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку.
<span>
Оригинал <span>http://ycilka.net/tvir.php?id=487#ixzz4bhSgXHYJ</span></span>
-Донечко, йди їсти.
- Добре.
-М-м-м-м... Яка смачна вермішель!
-Це новий рецепт.
-Як він називається?
-Вермішель зі звариними грибами.
-Класно. Дякую. Бувай я йду в гурток.
-Щасти!
С горы была видна безлесая равнина.
Я маю справжнього друга. Його ім'я Андрій. Ми дружимо з першого класу. Він високий, стрункий та спритний. Відвідує спортивну секцію. Завжди захищає слабших. Ми маємо спільні інтереси. Другу подобаються японські мультики. Він також слухає народну музику, любить читати пригодницькі книги. Ми фанати однїєї комп’ютерної гри.<span> Мій друг допомагає мені, завжди дасть слушну пораду. Думаю, що прислів'я "друг пізнається в біді" про Андрія.</span>
Мажш твір для чого людині сміх