Объяснение:
У світі є багато напрочуд прекрасних споруд. Сім найкращих з них називають чудесами світу. Це справді дивовижні витвори мистецтва, що здаються нерукотворними: єгипетські піраміди, Олександрійський маяк, сади Семіраміди...
Але краса має багато облич, вона втілюється в різних формах, і багато з таких втілень знаходяться в Україні. Серед них теж можна виділити сім чудес.
Одним з цих чудес називають Софійський собор у Києві. Це правді дивна споруда. Вона не схожа на інші православні храми, яких так багато в Україні.
Н.в. школа
Р.в. школи
Д.в. школі
З.в. школа
О.в. школою
М.в. на (у) школі
Н.в. школи
Р.в. шкіл
Д.в. школам
З.в. школи
О.в. школами
М.в. на (у) школах
Н.в. сова
Р.в. сови
Д.в. сові
З.в. сову
О.в. совою
М.в. на (у) сові
Н.в. сови
Р.в. сов
Д.в. совам
З.в. сов
О.в. совами
М.в. на (у) совах
Легіт-легкий приємний вітерець.Клекіт-дія за значенням.Дбанок те саме що надбання-те,що хто небудь здобув,що йому неподільно належить.Потічка те саме що й потік-річка,струмок із стрімкою течією.Смерічка зменш.пестливе слово до слова смерека-багаторічне,вічнозелене дерево
1.Вирує навколо золота осінь.
2.Пташки співають дзвінко.
3.Розчервонілися соковиті плоди барбарису.
4.Степ дихав пахощами росяних трав.
5.Мені подобаються мужні,працьовиті люди.
6.Прийшла журавлива пора прощатися.
7.Ліс стояв тихий,мовчазний.
Верба — одне з найпоширеніших дерев в Україні й одне з найулюбленіших,
бо про вербу та калину складено дуже багато пісень, а ще кажуть: «Без
верби і калини нема України».
Ще довкола лежить сніг, а верба
вже віщує весну. Є така приповідка: «Зацвіла верба — прийшла весна».
Пухнасті вербові котики — це така вражаюча дивовижа, що до кожної
сіренької чи біленької бруньки приглядаєшся: чи не зблиснуть там
оченята, бо котики ж!
Про вербу існує безліч повір'їв, легенд,
приказок, різних оповідок. З народних уст можна почути ліричні розповіді
про вербу, яка є символом родючої сили, пробудження природи, України,
батьківщини. А ще розповідають різні страшні історії про старі сухі
верби, в дуплах яких поселяється нечиста сила.
У народі кажуть:
«Там де живе верба, житиме й річка», «Де срібліє вербиця, там здорова
водиця», тому криницю копають завжди під вербою. Вербові гілки освячують
напередодні Великодня у Вербну неділю. Галузками б'ють один одного,
приказуючи: «Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень». Бажають:
«Будь здоровий як верба».
Верба оспівана в піснях, переказана в легендах, вона й справді є одним із символів України.