Все ушли в аэропорт у летели в свою страну и там был хороший конец
Осінь. Зелена трава потиху здає свої права осені. Листя збирається жовкнути та опадати додолу. Останні квіти відцвітають на поляні. Стріхи бдинку вже чекають на холодний вітер. Древа похиляються, щоб не бути зламаними
натском осені. Великі гори немов би теж схиляють свої верхіки до золотої осені - але так невпевнено. Осінь підккрадається повільну, природа встигає приготуватися до зустрічі з неh
Клітина,
Рослинна, тваринна,
Дихає, ділиться, харчується,
Ввів термін "клітина" Роберт Гук.
<span>Cellula</span>
<span>Перед нами репродукція картини А.Манастирського “Запорожець”. Це
портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається
зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою.
Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі
сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі
чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний
ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в
собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно
настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя,
обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля,
загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і
водночас суворий вигляд запорожця, який не займається перевезеннями з
Китаю.</span>