Модель Резерфорда была строго классической, планетарной моделью. Предполагалось, что электроны удерживаются на орбитах вокруг ядра благодаря кулоновским силам.
Однако, уравнения Максвелла предсказывали, что такая система будет терять энергию из-за потерь на излучение электромагнитных волн, и время, за которое электрон сойдет с орбиты и упадет на ядро в 10 миллионов раз меньше, чем 1 секунда.
Так как электроны все же не падают на ядра, Бор предложил новую модель, согласно которой существуют особые, устойчивые орбиты электрона вокруг атома, вращаясь по которым он не излучает электромагнитных волн, пусть даже это противоречит уравнениям Максвелла. Расчет радиуса орбиты проводился все еще в классическом приближении: электрон считался материальной точкой, вращающейся под действием кулоновских сил. Однако, чтобы найти радиусы устойчивых орбит применялось правило квантования: момент импульса электрона обязан был равняться целому числу приведенных постоянных Планка.
КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ. ВІЛЬНІ КОЛИВАННЯ. АМПЛІТУДА, ПЕРІОД, ЧАСТОТА. МАТЕМАТИЧНИЙ МАЯТНИК. КОЛИВАННЯ ВАНТАЖУ НА ПРУЖИНІ
МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ
Коливання — це будь-який процес, під час якого стан тіла або фізичної системи тіл повторюється через певні інтервали часу.
Коливання — найпоширеніша форма руху в навколишньому світі та техніці. Коливаються дерева під дією вітру, поршні у двигуні автомобіля тощо. Ми можемо розмовляти і чути звуки завдяки коливанням голосових зв'язок, повітря і барабанних перетинок; коливається серце. Це все — приклади механічних коливань. Світло — це також коливання, але електромагнітні. За допомогою електромагнітних коливань, які поширюються в просторі, можна здійснювати радіозв'язок, радіолокацію, передавати телевізійні передачі, а також лікувати деякі хвороби. Перелічити всі види коливань неможливо.
Наведені приклади механічних і електромагнітних коливань з першого погляду мають мало спільного. Проте під час їх дослідження було виявлено цікаву закономірність: різні за фізичною природою коливання описуються однаковими математичними рівняннями, що значно полегшує їх вивчення.
Коливання бувають періодичними і неперіодичними. Найцікавішими є дослідження періодичних коливань.
Періодичним називають такий процес, за якого величина, що коливається взята у будь-який момент часу, через певний інтервал часу Т матиме те саме значення.
Коливання — найпоширеніша форма руху в навколишньому світі
Різні за фізичною природою коливання описуються однаковими математичними рівняннями, що значно полегшує їх вивчення
Математичне визначення періодичної функції таке: функцію f (t) називають періодичною з періодом Т, якщо f (t+T) = f (t) за будь-яких значень змінної t.
Дослідження коливань у техніці — надзвичайно важлива справа. Деякі коливання можна виявити лише за допомогою спеціальних датчиків. Такими є, наприклад, коливання різних споруд, корпусів і деталей машин, літальних апаратів тощо. Датчики сприймають коливання, перетворюють їх переважно на електричні сигнали, які реєструються вимірювальними приладами, електронними осцилографами та іншими пристроями.
Найпростішими є гармонічні коливання
Найпростішими механічними коливаннями є так звані гармонічні коливання. Гармонічними вважають коливаня, за яких зміни фізичних величин з часом відбуваються за законами змін синуса або косинуса. їх вивчення дає змогу досліджувати й складніші коливання, оскільки останні в багатьох випадках можна вважати такими, що складаються з певної кількості простих гармонічних коливань.
ГАРМОНІЧНІ КОЛИВАННЯ ТЯГАРЯ НА ПРУЖИНІ
Ответ:
х=L-Lo=30-20=10см= 0.1 м,
mg=kx, m= 50*0.1/10=0.5 кг - ответ
Дано:
N = 500
s = 1 мм = 1*10⁻³ м
λ = 500 нм = 500*10⁻⁹ м
m = 1
____________
φ - ?
1)
Находим постоянную решетки:
d = s/N = 1*10⁻³ / 500 = 2*10⁻⁶ м
2)
Из формулы дифракционной решетки находим угол:
d*sin φ = m*λ
sin φ = m*λ / d = 1*500*10⁻⁹ / (2*10⁻⁶) = 0,25
φ ≈ 15°