Одного разу сталося велика біда- пересварилися усі слова в реченнях. ніхто не хотів стояти поруч один з одним, Всі слова розбігалися в різні боки.Зовсім так , як учні в школі коли посваряться- то б"ються, то сидять по різних закутках. Матуся Мова вже й не знала, що їй робити зі своїми неслухняними дітьми- словами Як же їх помирити? Як примусити правильно стати в реченнях? Адже при такому безладі в реченнях і мови немає.багато часу пройшло чи мало, того нам не відомо, але рішення знайшлося. Згадала матінка Мова про найменших своїх діток- вони навіть членами речення не були.Це слова <em>і, а, й, чи, але, бо, щоб,та, ніби</em>.Сказала тоді Мова такі слова:" Ви найменші у мене, та завдання я вам дам важливе- ви поєднаєте слова у реченнях, щоб зміст їх був людям зрозумілий, а за це назову я вас СПОЛУЧНИКАМИ."Від того часу й з"явилися сполучники в нашій мові, що поєднують однорідні члени речення.
Привет
- Ганно Петрівно, доброго дня. У мене є чудова ідея!- Доброго дня, Петрику. Слухаю тебе. - Давайте на Різдвяні свята поїдемо усім класом до Львова! Ось список тих, хто поїде! А тур можна замовити у агентстві, де Тетянин батько працює, він нам знижку зробить, зовсім дешево вийде! Ганно Петрівно, ви ж нам колись самі розповідали, як там гарно...- Петрику, Петрику, притримай коней. Така екскурсія, звісно, буде дуже цікавою та корисною. Але ж, безумовно, треба все добре обміркувати. - Авжеж, Ганно Петрівно. Ми вже все обговорили з класом і, до речі, ще вчора. - Які ж ви, діти, в мене розумні й самостійні... Добре. Зараз буде останній урок. Нехай ті, хто хоче поїхати, залишаться після уроку в класі, обговоримо деталі.- Дякую, Ганно Петрівно!- Немає за що, Петрику.
1)Нема на світі другої України, немає другого Дніпра.
<span>2)Україна одному до границь його ланів, а другому від колиски до гробу серед злиднів. </span>
<span>3)Наша слава – Українська держава. </span>
<span>4)На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша. </span>
<span>5)Всюди на світі добре, а вдома найкраще. </span>
<span>6)Людина без Вітчизни як соловей без пісні. </span>
<span>7)Людина без рідної землі, як соловей без гнізда. </span>
<span>8)Звідки знати безрідному, що таке любов до Батьківщини? </span>
<span>9)Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти. </span>
<span>10)Грудка рідної землі дорожча за золото. </span>
Н.в дев'ятсот сотих п'ять
Р.в дев'ятсот сотих п'ятих
Д.в дев'ятсот сотих п'ятому
З.в дев'ясот сотих п'ятих
О.в дев'ятсот сотих п'ятих
М.в на (у) дев'ятсот сотих п'ятих