<span> Людина-це частина природи. Ми залежимо від неї, томі її треба оберігати. Ліс-це велика частина природи,тому що він дає нам кисень. Щоб він не засмічувався потрібно його охороняти. Природа дає нам кисень,житло,іжу. Наприклад бджоли це теж вагома складова природи, бо вони забезпечують нас рослиною їжею,а отже і рослиноїдних тварин, і хижих. Оберігайте та охороняйте природу!Бо ми залажимо від неї!!!
</span>Ми живемо у вік науково-технічного прогресу, у часи царювання могутності людського розуму і знань. Вчені, здається, опанували вже всі, чи майже всі таємниці природи (принаймні, так думає багато з них), замахнулися, наприклад, навіть на таку суто Божу справу, як штучне створення людини з певними якостями (клонування). Могутні супердержави світу не тільки готові кинути виклик цілому світові, а чи самому БОГОВІ, але й роблять це. Інакше як пояснити те, що творять ці високорелігійні (як правило, християнські) держави з населенням тих країн, які попали до кола їх інтересів? Прикладів тут безліч як з давньої, так і не дуже – історії. Спостерігаємо це і зараз – напад на Ірак всупереч рішенню ООН не потребує особливих коментарів. Здавалося б – чого, людино чи державо, чи, врешті-решт, людство, тобі ще треба? Набирайся сил і живи по праву сильного - за законом природи виживає найсильніший. Але чому ж в кінцевому результаті рано чи пізно з усіх цих великих потуг виходить, вибачте, пшик? Розвалилися після більшого чи меншого розквіту всі супердержави та суперімперії минулого. Можна впевнено стверджувати, що не омине ця доля і монстрів сьогодення. Що ж це за сила, яка зводить нанівець дію дійсно давно відомого, дуже поширеного, достатньо науково обґрунтованого і надзвичайно ґрунтовно розрекламованого всіма ЗМІ принципу-закону – виживає найсильніший?
<span>Можна застосувати багато підходів та варіантів пояснень з приводу наведених проблем, але хочеться запропонувати читачу подивитися на це питання дещо нетрадиційно – з урахуванням особливостей, наприклад, ніби простої УКРАЇНСЬКОЇ ЗВИЧАЄВОСТІ, яка, на перший погляд, не має ніякого відношення до принципу “виживання найсильнішого”.
</span>
Буду - дієслово;
я - займенник;
навчатись - дієслово;
мови - іменник;
золотої - прикметник;
трави - веснянки - іменник;
у - прийменник;
гори - іменник;
крутої - прикметник.
Снігове містечко. Однієї ночі мені приснився дуже дивний сон.Я потрапила в снігове містечко.Все в цьому місті було зі снігу.Дорогою назустріч мені траплялися різні звірі і люди.Більшість були героями моїх улюбленихказок.Я зустріла Коригорошка,який боровся з мрьохголовим змієм.А ближче до снігового лісу,я побачила лисичку-сестричку,яка хотіла з їсти Колобка. (абзац) Як мені сподобалося в цьому місті ! Мабуть,ще довго буду згадувати свій дивний і чудовий сон.
Лiто менi подобаэться тому що воно тепле. Лiтом самi довгi канiкули у школi. День довший за нiч i тому э бiльше часу на iгри. Можливо поiiхоти на море або у табор. Познайомитися з новими друзьями.