Привіт юрко мені дуже прикро через вашу сварку з тосею я вважаю вам треба помиритись .і в цьому я тобі допоможу .на мою думку тобі треба повернутись в село .побачитись з тосею .і відверто признатись що коли ти взяв каченят до себе то зробив це не обнумано не думаючи про наслідки але зараз ти все зрозумів і готивий виправитись . поробіцяй тосі що нічого подібного більше не зробиш. тося це дуже добра та вихована дівчинка вона тебе пробачить та зрозуміє таким чином мені здається ви помиретесь.бувай.
Ой та зажурились
<span>Стрільці січовії, </span>
<span>Як Збруч-річку переходили, </span>
<span>Що стільки народу </span>
<span>Впало за свободу, </span>
<span>Встояти не було сили. </span>
Для того щоб жити воно потрібне
<span>
«…Молодий
гірняк»; «…перший удалець на всю
тухольську верховину, син тухольського
бесідника Захара»; «…всюди він був, де
його потрібно, всюди вмів зробити лад
і порядок. Чи то між своїми товаришами
тухольцями, чи між боярами, чи між їх
слугами… усюди був однаковий, спокійний,
свобідний в рухах і словах, мов рівний
серед рівних. Товариші поводилися з ним
так само, як він з ними, свобідно,
несилувано, сміялись і жартували з ним.
…Боярська служба… поважала за його
звичайність і розсудливість»; «…його
хороше, сонцем обпалене і здоровим
рум’янцем осяяне, одверте, щире лице»</span><span>
</span>