Об"ед..нати
роз"ед..нати
в"ізд-не переноситься
<span>Після суворої, холодної зими прийшла сонячна і тепла весна. Прокинулася вся земля, почали бігти веселі струмочки, і зацвіли перші проліски. Почала з’являтися перша зелененька травичка. Почали розквітати тендітні квіти і вся земля стала теплою і лагідною. На деревах почали з’являтися квіточки.
Я йду і дивлюся на зелену траву і бачу як почали прокидатися всі комахи. Почали бджоли вже шукати солодкий нектар з квітів. Вже метелики кружляють і радіють, що прийшла весна.</span><span>Мені стає шкода, коли зима заморожує всі квіточки, але весна приходить і квіти цвітуть, як завжди – весело і радісно. Весна така чудова! Якби не було весни, не було б квітів і всього іншого. Весна дає нам багато щастя!
Я гадаю, що весна дає дуже багато: і зелені, і квітів. Спасибі тобі, весно, що ти для нас зробила!
<span>Я вважаю, що якби не було весни, світ нагадував би сувору в’язницю. А так в нас є і квіти, і дерева, і багато іншого.</span></span>
Деревья или кустарники с простыми зубчатыми листьями. Цветы однополые: мужские собраны стоячими сережками, женские — сидят по 3 при основания мужских сережек или отдельно и одеты общим блюдцем или покрывалом, которое под конец усажено колючками или жесткими бородавками и, вскрываясь неправильно или правильно, на 4 створы, выпускает плоды
План1. Тернистий історичний шлях.2. Мова — душа народу:А) значення етнічних особливостей;Б) духовна сутність мови;В) вплив історичних подій на розвиток мови.3. Збереження мови — обов’язок кожного українця.Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками.Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну.Деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. Кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова.Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові.На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. Довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови.Зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. Адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов’їній нашій мові. Без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. Бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового.<span>Пишаюся тим, що я українець. Люблю й ціную свою рідну мову. Але чітко усвідомлюю, що цього замало. Треба робити все для її піднесення.</span>
За допомогою лінійки олівця і папіру можна накреслити будь-що