Всіма барвами веселки – навіть болячи дивитись на цю розкіш природи.
Морозно. Сніг хрумає і вискрипує під ногами. І якщо взяти трохи снігу в руки та уважно його роздивитися, то можна побачити окремі сніжинки, які є найкращим витвором мистецтва найчудовішого майстра – самої природи. Ніби якийсь казковий ювелір майстерно вирізав ці ажурні крихітні зірочки.
Дерева в лісі скрізь вкриті не тільки снігом, але й інеєм та памороззю. У лісі зимовим днем тихо, здається, що всі сплять, вкриті білосніжною ковдрою. Звуки у морозному повітрі дуже швидко розносяться і лунають на далеку відстань. Тому чути, що сплять все ж таки не всі – ось ворона каркнула, ось і сорока застрекотіла, а ось подала голос ще якась зимова пташка. А зовсім поряд цвірінькає синичка. На прогулянку я взяв трохи хліба і борошна, тому ж насиплю його пташкам, бо в зимовий час їм приходиться дуже скрутно і находити собі їжу на землі, вкритій сніговим покривалом, зовсім важко.
Ні, точно, сплять в зимовому лісі не всі. Ось і чиїсь сліди на чистому снігу. Хто ж тут бігав? Скоріш усього, це заєць у своєму білому зимовому кожушку рятувався від зголоднілого сірого вовка або від рудої красуні – лисиці.
Сонце взимку ховається дуже рано, тому не треба баритися. Мені пора поспішати додому, бо на капелюшках ялинок рожевіє сніг, а білі стрункі берізки самі стають рожевими та золотавими. Ось спочатку блакитні, а потім фіолетові і сині тіні прокрадаються по снігу між мовчазних дерев. Небо починає червоніти на заході, а зі сходу стрімко іде темрява, яка за лічені хвилини нагонить подорожнього і вимусить його поспішати до своєї домівки. Вже можна побачити навіть тоненький серпок молодого місяця.
<span>Вечоріє, становиться значно холодніше. А я повертаюсь додому, йдучи назад по своїх слідах, ще раз притоптуючи хрусткий сніг. І тільки-но я вийшов з лісу, обернувся, а ліс уже зовсім чорний на фоні синього снігового килима. На добраніч, тихий та привітливий зимовий ліс, вкритий прекрасним зимовим покривалом, ми ще побачимось!</span>
Доглядай, ластівочко, своїх пташенят! ростіть, ластів"ятка, на радість всім!
Мила дівчина йшла парком.
В зелені сади прийшла несподівано осінь.
Розумні діти розв язували задачу.
мила дівчина - мила вікно
зелені сади - сади дерево
<span>розумні діти - десь діти сумку</span>
ПІВДНЯ ВОНА НУДЬГУВАЛА ЛЕЖАЧИ.
БІЛЯ ХАТИ ВИДНІЛОСЬ ЩОСЬ БІЛЕ.
ОЛЕНА НЕ ХОВАЛА СВОЇХ ВУЗЬКУВАТИХ ОЧЕЙ І ЦИМ ПРОБУДЖУВАЛА НАЛІЮ.
ВЕСЬ ДЕНЬ ЛИВ ДОЩ, ЗМИВАЮЧИ ГУСТИЙ ПИЛ З ДОРІГ.
Григорій все своє життя допомагав бідним — для нього це свята справа.
<span>1. </span>КОНТРудар ← УДАР
спосiб творення – префіксальний.
<span>2. </span>Якою частиною мови
є слово КОЛО, треба дивитися по контексту:
може бути<em> іменником</em>:
<span> створіть (що?) </span>коло;
може бути <em>прийменником</em>:
<span> розташована (де?
коло чого?) коло будинку (коло = біля).</span><span> </span>