1) Як стати справжньою людиною? Це багато в чому залежить від нас самих. І кожен це знає і прагне розібратися в собі, зрозуміти себе, пізнати свій внутрішній світ. Для цього ми весь час намагаємося порівняти себе з оточуючими, зіставити особисте життя із суспільним, свій інтерес до навколишнього світу з його інтересом до себе, щоб відповісти на найголовніші запитання: який я? Як і для чого я живу? Чи все я відкрив у собі?Головне — зрозуміти, що ким би ти не був: школярем або студентом, лікарем або інженером, молодою людиною або похилого віку, — справжню людину відрізняють благородні риси характеру: ввічливість, порядність, вимогливість до себе й до інших, моральність.У першу чергу, бути людиною означає вміння жити серед інших людей. Що б ви не робили у своєму житті, завжди необхідно пам’ятати, що ви живете на світі не одні. Вас оточують люди. І потрібно поводитися так, щоб їм було легко і приємно поряд з вами. Необхідно виховувати в собі звичку постійно пам’ятати про оточуючих: не проштовхуватися в натовпі за допомогою ліктів; затуляти рота рукою, коли кашляєш або чхаєш; не забувати говорити «будь ласка»; ніколи не жартувати над фізичними недоліками оточуючих; завжди допомагати тим, хто слабший.Тому бути людиною це означає поступатися, зважати на інших, стримуватися, уникати несправедливості, бути терплячим, чуйним, ввічливим.Ще бути людиною — означає бути патріотом своєї країни. Любов до Батьківщини полягає в готовності захищати її незалежність, працювати на користь своєї країни. Відчуття любові до Батьківщини тісно пов’язане із самою суттю слова «людина», адже патріотизм — невід’ємна частина душевного світу особистості, її моральності, совісті, її честі й достоїнства. Напевно, саме тому вже багато років у людей існує переконання: справжня людина і патріот — це одне й те саме. Розпитайте своїх рідних, скоріше за все, серед них є люди, які зробили подвиг в ім’я нашої країни. Наші бабусі й дідусі, наші батьки можуть привести нам безліч прикладів героїзму і під час війни, і в мирні часи, героїзму минулих років і наших днів. Але для того, щоб стати справжньою людиною, зовсім не обов’язково здійснювати подвиг у масштабах усієї країни. Насправді найважче подолати себе у дрібницях. Недаремно говорять: поступишся в дрібницях, поступишся й у великому.Відповідальність означає не тільки необхідність усвідомити своє місце в житті своєї родини або всього суспільства, але й усвідомлення наслідків своїх вчинків. З відчуття відповідальності розвиваються чесність і правдивість. Мені здається, що ці поняття є просто невід’ємними від поняття « людина». Бути чесним потрібно зовсім не тому, що «все таємне завжди стає явним», а тому, що чесність і правдивість роблять людину вільною — вільною в прояві своєї особистості. Не можна забувати й про те, що ти — людина в стосунках з природою. Не випадково існують піднесено-урочисті вислови: «Людина — цар природи», «Людина — вінець творіння». Але людина — дитя природи; людина і природа — це одна система, частини якої залежать одна від одної, одна одну змінюють, допомагають або перешкоджають розвиткові. Головна відмінність людей від інших живих істот полягає в особливій ролі людей у житті планети. Тому такою важливою і необхідною вважає сучасне людське суспільство турботу про охорону природи, приймає справедливі закони, що забороняють порушувати її єдність. Я вважаю, що справжня людина повинна обов’язково навчитися поважати, берегти, любити й цінувати природу.<span>Звичайно, досягти всього цього дуже важко, але прагнення стати справжньою людиною повинне стати справою всього життя для кожного із нас.
2) </span>Людина, людство, людяність... Як схожі між собою ці слова.Усі люди з’являються на світ однаковими. Діти плачуть, сміються, радіють. То чому ж не кожна дитина, виростаючи, стає хорошою людиною? Мабуть, багато залежить від батьків, їхнього ставлення до виховання. З раннього дитинства мати привчає мене бути добрим, щедрим, працьовитим. Батько навчає мужності, сміливості, вміння постояти за себе. Вчителі передають свій досвід, відкривають у нас ті здібності і таланти, про які ми і гадки не мали.Справжня людина повинна бути доброзичливою, чесною, мужньою. Я найбільше ціную чесність, і сам намагаюся бути чесним. Чесність — як власна гідність, вона викликає повагу з боку інших людей. Не можна бути заздрісним і злим. Людина, яка допомагає рідним, близьким і просто тим, хто потребує підтримки в скрутну хвилину, заслуговує на пошану. Справжня людина піклується про своїх батьків, бо це найближчі люди на землі. Вона радіє успіхам друзів, не бажає зла оточенню.<span>Але всі ми — люди. І у всіх є свої бажання та уподобання, які іноді беруть гору над розумними законами моралі. Я вважаю, що як ти будеш поводитись, так само до тебе будуть ставитися твої друзі, вчителі, батьки. Кожна людина повинна прожити своє життя так, щоб їй не було соромно за прожиті роки.</span>
Это молодой чесный офицер .на его долю выпало много жизненых испытаний из которых он выбрался блестяще.ещё вчера он играл в чехарду с дворовыми мальчишками а сейчас должен приниматьочень взрослые решения
Это рассказ вызывает очень непонятные ощущения,вроде очень жизненный,интересный,но в тоже время какой то слишком жестокий,нельзя сказать что очень нравится,но все таки автор старался передать нам оущения той девочки.
Восславим женщину — Мать, чья любовь<span> не знает преград, чьей грудью вскормлен весь мир! </span>Без солнца не цветут цветы, без любви нет<span> счастья, без женщин нет любви, без матери нет ни поэта, ни героя. </span>Мать<span> — всегда против смерти. </span>Все прекрасное<span> в человеке — от лучей солнца и от молока Матери.</span>
Ця книга мені дуже сподобалася, тим що там дуже цікавий сюжет,описані незвичайні пригоди.Ця історія 11- річної дівчинки Поліанни яку після смерті батьків забирає на виховання тітка з " почуття боргу" . з атмосфери батьківської любові і глибокої віри в Бога дівчинка потрапляє у світ правил і заборон. Але вона не сумує і своїм умінням радіти усьому що трапляється їй в житті , спочатку дивує ,а потім змінює життя всіх жите лів маленького містечка. Ще за життя батько навчив її однієї гри- вміти радіти всупереч усьому.