Justify">Інформаційні дані текстового елемента маркування можуть доповнюватися малюнками і інформаційними знаками, які теж ставляться до додатковим. У тому числі особливо треба сказати вказівку на маркуванню знака відповідності, що є необов'язковим, але нам дуже важливим, оскільки слугує однією з способів підтвердження відповідності за показниками безпечності за відсутності сертифіката.Маркування продуктів харчування розміщається здебільшого упаковці, оскільки вказування великої кількості інформаційних даних на товарі важко. На самому продуктах маркірування здійснюється шляхом таврування штампами, печатками (м'ясо) чи удавлення літер (сири), але можливості такого маркування обмежені. Маркування наноситься на транспортну і споживчу тару, причому багато інформаційні дані, особливо основні, є дублюючими. Таке дублювання цілком виправдана, оскільки дозволяє ідентифікувати товар без розтину транспортної тари, і навіть після звільнення з неї (разупаковывания).<span>До додатковим дані маркуванню транспортної тари ставляться: номер укладальника, дата упаковки, номер банки (лише м'ясних, мясорастительных, рибних консервів і пресервов з риби і морепродуктів), кількість одиниць (пляшок, банок, штук тощо.) щодо тари. Для продуктів у скляній тарі повинен бути вказаний маніпуляційний знак "Обережно, крихке!" На маркуванню транспортної тари для сушених овочів зі зниженою вологістю додатково вказується масова частка вологи. На транспортної тарі з консервами наносяться манипуляционные знаки: "Верх, не кантувати", "Боїться вогкості", "Боїться нагріву".</span>
Смерч ..................................
Бароко (від італ. barоссо, фр. baroque — дивний, неправильний) —
літературний стиль у Європі кінця XVI, XVII й частини XVIII ст. Термін
«бароко» перейшов до літературознавства з мистецтвознавства на через
загальну схожість у стилях образотворчих мистецтв і літератури тієї
доби. Вважають, що першим термін «бароко» щодо літератури використав
Фрідріх Ніцше.
Цей художній напрям був спільним для переважної більшості
європейських літератур. Бароко прийшло на зміну Відродженню, але не було
його запереченням. Відійшовши від властивих ренесансній культурі
уявлень про чітку гармонію та закономірність буття й безмежні можливості
людини, естетика бароко будувалася на колізії між людиною та зовнішнім
світом, між ідеологічними й чуттєвими потребами, розумом і природними
силами, які уособлювали тепер ворожі людині стихії. Для бароко як стилю,
породженого перехідною добою, характерним є руйнування
антропоцентричних уявлень доби Відродження, домінування божественного
начала в його художній системі. У бароковому мистецтві відчувається
болісне переживання особистої самотності, «покинутості» людини в
поєднанні з постійним пошуком «втраченого раю». У цих пошуках митці
бароко постійно коливаються між аскетизмом і гедонізмом, небом і землею,
Богом і дияволом. Характерними ознаками цього напрямку були також
відродження античної культури і спроба поєднання її з християнською
релігією.
Одним із панівних принципів естетики бароко стала ілюзорність.
Митець своїми творами повинен був створювати ілюзію, читача треба
буквально приголомшити, змусити його дивуватися за допомогою введення до
твору дивних картин, незвичних сцен, нагромадження образів,
красномовства героїв. Поетика бароко характеризується поєднанням
релігійності та світськості в межах одного твору, наявністю
християнських та античних персонажів, продовженням і запереченням
традицій Відродження. Однією з основних рис барокової культури є також
синтез різних видів і жанрів творчості. Важливий художній засіб у
літературі бароко — це метафора, яка є основою для вираження всіх явищ
світу і сприяє його пізнанню. У тексті барокового твору відбувається
поступовий перехід від прикрас і деталей до емблем, від емблем до
алегорій, від алегорій до символу. Цей процес поєднується з баченням
світу як метаморфози: поет повинен проникнути в таємниці безперервних
змін життя.
Герой барокових творів — здебільшого яскрава особистість із
розвиненим вольовим і ще більш розвиненим раціональним началом, художньо
обдарований і дуже часто шляхетний у своїх вчинках. Стиль бароко
увібрав у себе філософські й морально-етичні уявлення про навколишній
світ і місце людської особистості в ньому.
Серед найвизначніших письменників європейського бароко —
іспанський драматург П. Кальдерой, італійські поети Маріно і Тассо,
англійський поет Д. Донн, французький романіст О. д'Юрфе та деякі інші.
Барокові традиції знайшли подальший розвиток у європейських літературах
ХІХ-ХХ ст. У XX ст. з'явилася й літературна течія необароко, яку
пов'язують із авангардною літературою початку XX ст. та постмодерною
кінця XX ст.
Eine meiner Lieblingsbeschäftigungen ist das Lesen. Ich denke, dass das Buch - beste Freund des Menschen. Für jedes Alter hat seine eigene Lieblingsbuch. Als ich klein war, habe ich das Produkt Nosov gefallen. Vor allem, "Die Abenteuer des Weiß nicht." Ich lernte im Alter von 4 zu lesen und, natürlich, zu Helden A. Barto, B. Zakhoder, S. Marshak, Michalkow meine Freunde.<span>Ich bin mir sicher, dass es ein menschliches Buch bildet und ein Buch lesen auf Zeit - ein großer Erfolg. B. Solouhin sagte, dass nach dem Lesen einiger Bücher, können Sie ihre eigene Sprache seiner anderen bürgerlichen Gewissen zu bearbeiten, und nicht. Sie will das Buch sofort erinnern von A. Gaidar "Timur und sein Team." Für mich ist es der beliebteste. Es ist schade, dass in der heutigen Zeit Kinder geworden sind faul, um zu lesen. Nach dem Lesen - es ist Arbeit, Kreativität, Selbsterziehung ihrer geistigen Kräfte, werden (B. Sukhomlinsky). Gestern las ich die Geschichte V. Soloukhina "The Avengers". Morgen erwarte ich neue und nützliche Buch, die machen mich nachdenken ...</span>