<span>Слово Храм происходит от старорусских слов: «хоромы», «храмина». Храм представляет собой архитектурное здание или сооружение, предназначенное для совершения богослужений и религиозных обрядов- отправление религиозного культа. Христианский храм называют церковью. В православном храме обязательно выделяют алтарную часть, где находится Престол, и трапезу – помещение для молящихся. В алтарной части храма, на Престоле, совершается таинство Евхаристии- бескровного жертвоприношения. В каждой конкретной религии Храм имеет особое наименование: в христианстве именуется храм собором, костелом, кирхой; в исламе - мечетью; в иудаизме - синагогой. Здание Храма как место общения людей с богом в любой религии полисемантично- выражает пространственное выражение. В христианстве и буддизме - это пространственная уменьшенная модель Вселенной, ориентированная по сторонам света.</span><span>В приходских храмах, в городских – в обязательном порядке, имеется выносная кафедра- обычно деревянный квадратный помост именно на случай служения архиерея. Но, справедливости ради стоит заметить, что нередко кафедральный собор 2-го епархиального города может быть совсем небольшим по размерам, редко посещаемым епископом, что в совокупности не делает необходимым постоянного нахождения в центре храма кафедры, и священников там 2-3 в лучшем случае.
</span><span>Слово Собор происходит от старославянских слов: съезд, собрание. Так обычно называется главный храм в городе или монастыре. Собор рассчитан на ежедневные служения богу как минимум трёх священников. Здесь же проходят богослужение высших духовных лиц: патриарха, архиепископа, архиерея. Значительные размеры собора позволяет собраться в одном месте большому количеству прихожан и духовенства. Хотя собор по площади может не значительно отличаться от обычного приходского храма, но должен быть рассчитан на то, что главным образом праздничные богослужения будут совершаться духовенством из штата храма. В идеале должно быть 12 священников помимо настоятеля- образ Христа и 12-ти Апостолов.</span><span>Соборы имеют свою градацию: монастырский, кафедральный. Церковь, где находится кафедра правящего епископа или архиерея, называется кафедральным собором. В кафедральных соборах бывает многочисленное духовенство, в главных храмах епархии, где находится архиерейская кафедра, представляющая собой постоянное возвышение в центре храма, где стоит епископ, проводящий службы.
</span>
1. Чи можуть бактерії вбити людину? Чи всі бактерії небезпечні? Які бактерії небезпечні? Яка найнебезпечніша?Хвороботворні
бактерії спричинюють захворювання людини, тварин і рослин. Ці бактерії
пристосували ся до паразитичного способу живлення в тканинах організму
хазяїна чи на його зовнішніх покривах. Потрапляючи в організм хазяїна,
бактерії викликають різноманітні захворювання. Вони здатні утворювати
отруйні речовини, швидко розмножуватися, формувати цисти, як і всі інші
бактерії.Відомо понад 300 видів бактерій, які здатні викликати
захворювання в рослин, такі, як плямистість помідорів, м’яка гниль
цибулі, побуріння плодів абрикосів тощо. Найпоширенішими та
найнебезпечнішими бактеріальними хворобами людини є туберкульоз (збудник
— туберкульозна паличка), правець (збудник — клостридій), холера
(збудник — холерний вібріон) чума, тиф, перитоніт, менінгіт, ангіна,
ботулізм, газова гангрена тощо. Ці бактерії утворюють спори, які можуть
зберігати здатність до зараження тривалий час (десяти років). У тварин
бактерії спричинюють такі захворювання, як сибірка, бруцельоз тощо.Наявність
хвороботворних бактерій у повітрі, воді чи ґрунті залежить від багатьох
причин (від пори року, географічної зони, характеру рослинності,
забрудненості пилом тощо). Більше всього різних бактерій у закритих
приміщеннях. Багато видів бактерій існують на покривах, у травній і
дихальній системах людини й тварин. Особливо багато хвороботворних
бактерій буває на шкірі людини, якщо вона не дотримується правил
гігієни.Хвороботворні бактерії можуть передаватись різними
способами: контактно-побутовим шляхом, коли захворювання передається
безпосередньо від людини до людини або через предмети, що оточують
хворого; повітряно-крапельним шляхом, коли збудники передаються через
крапельки слини, що потрапляють у повітря при чханні, кашлю (наприклад,
туберкульоз); через воду (наприклад,збудники холери); через заражені
харчові продукти (наприклад, через не миті овочі передаються збудники
дизентерії); через укуси кровосисних комах (наприклад, воші переносять
збудника висипного тифу); через ґрунт (наприклад, правець).
Хвороботворні бактерії розмножуються дуже швидко. Якщо в організм людини
потрапить одна бактеріальна клітина і знайде сприятливі умови для
поділу, то вже за 12 годин таких клітин може виявитися кілька мільярдів.<span>Є
серед хвороботворних бактерій і такі, що допомагають людині в боротьбі
зі шкідниками. Так, деякі види бацил викликають захворювання личинок
шкідливих комах. Оскільки для хребетних тварин і людини ці бактерії є
безпечними, їх застосовують для захисту лісів, садів, виноградників,
городів від личинок колорадського жука, сибірського шовкопряда,
капустяного метелика тощо. Отже, різноманітність хвороботворних бактерій
зумовлена різноманітністю організмів, у яких вони паразитують.</span>
Камин, <span>сдоба, </span><span>ореол, </span><span>графа, </span><span>кляча, </span><span>марля, </span><span>арена, </span><span>подол, фа</span><span>лда, </span><span>порок, </span><span>штрек,
</span><span>ми</span><span>раж, до</span><span>зор, ре</span><span>дут, </span><span>брешь, </span><span>фляга </span>