Києва - киянин, киянка
Полтави - полтавчанин, полтавчанка
Львова - львів'янин, львів'янка
Сум - сумчанин, сумчанка
Чернівців - чернівчанин, чернівчанка
Харкова - харків'янин, харків'янка
Одеси - одесит, одеситка
Вінниці - вінничанин, вінничанка
Борисполя - бориспільчанин, бориспільчанка
Чисте небо закрили грозові хмари. Пішов весняний дощ. Він обмив молоді листочки на древах, напоїв молоду травичку. Після рясного дощу все навкруги ожило.
Якось так.
Птахи починають свій звичайний денний щебет та спів. Стрибають по гілках безтурботні маленькі синички та чижики. Характерно «поскрипує» у своєму гнізді хазяйновитий шпак. Стукає по кленовому стовбуру дятел у червоній шапочці. Цей трудяга витягує з-під кори шкідливих для дерев комах. Десь у гущавині співає іволга - немовби ніжні звуки флейти розливаються навкруги.Хитра руда лисиця ховається в нору, почувши кроки людини, яка гуляє лісом. Йдеш собі та присядеш на галявинці на стовбур старої берези. І спостерігаєш, що відбувається навколо. Ось дуб упустив свій листочок з недостиглим жолудем. Ось мураха повзе ясеневим листом, несе додому розчавлену ягоду суниці. Дика бджола дзижчить над галявинкою. Значить, десь поблизу, в старому дуплі, її дім<span>І раптом помічаєш на галявинці за кущем глоду зайця-русака. Тихо-тихо причаївся маленький заєць, навіть вушка прижав. Думає, що його не видно, так добре він зливається зі світло-коричневими гілками. Встаєш і навшпиньки крокуєш до звірка. Але його вже слід пропав, тільки гілки трохи хитаються. А чи був зайчик? Чи, може, примарився?</span>.
Школа - це мисце, де ты проводиш бильшу частину свого дитинства. Там ти навчаешся, заводиш нових друзив, спилкуешся. Школа вчить тебе жити, розумити людей, и працювати в команди. И як би ми не хотили вчитися, це потрибно нам для успишного майбутнього життя. И ми повинни дякувати тим, хто нас навчае.
Пойдёт?