Народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, українсько-білоруській родині: батько Іван Опанасович Шовгенів — знаний фахівець, гідротехнік-практик, мати — донька православного священика. Коли дівчинці було п'ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга.
3 1918 року родина мешкає в Києві. У Києві Олена навчається в Жіночій гімназії Олександри Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. Вивчає і такі дисципліни, як Закон Божий, російська граматика, історія, арифметика, географія, чистопис, малювання та креслення; проте на основі віднайдених оцінок юної Олени тих років, можна сказати, що вчилася посередньо.
<span>З вибухом</span><span> </span><span>Другої світової війни</span><span> </span><span>Олена Теліга перебувала в Польщі — ще з 1929 року жила тут, коли у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: іноді їй доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре — і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів.</span>
<em>Я бы хотел быть похожим на Лидию Михайловну потому что она добрый светлый честный аккуратный человек.Она любым способом пыталась накормить мальчика даже посылала посылку но он догодался что это она.Если бы все люди были такими как она то мир стал был лучше </em>
– «Бой» «Свидание»– «Прощание» – «Успение»
Дина увидев, что Жилин попал в беду не осталась равнодушней. Она пыталась всеми способами помочь ему: таскала лепёшки, козье молоко, воду. Можно было заметить, что между ними проявлялась некоторая симпатия. Пойдёт - нет, не знаю!