Ну он думал что хлестаков ревизор , хотел выдать за него свою дочь тем самым стать чуть выше в чине
Большое внимание Пушкин уделяет описанию внешности Пугачева. Особенно его привлекают две детали: борода и глаза. Борода - черная, с проседью. Глаза выдают в нем человека сильного, не лишенного наблюдательности. Автор характеризует их как “живые”, “сверкающие”, “ястребиные”, “огненные”.
Когда Пугачев говорит простым, народным языком, к которому он привык, его речь звучит плавно и красиво. Поговорки и присказки придают ей музыкальность. Но как только Пугачев напускает на себя царскую, с его точки зрения, важность (“Наши светлые очи не могут тут ничего разобрать”), он начинает выглядеть смешно (Гринев сам называет сцену казни “ужасною комедией”). При описании поведения Пугачева прослеживается детскость, наивность, желание подражать другому миру, против которого он восстал (вспомним, как выглядел “дворец” Пугачева) .
Глазами главного героя, Петра Гринева, мы видим то жестокого, своевольного человека, подверженного резким колебаниям настроения и жестоко расправляющегося со своими противниками, то политика, окружившего себя людьми, которые “при первой неудаче свою шею выкупят (его) головою”. Затем он предстает как умный человек, помнящий добро и способный оценить проявленную к нему доброту. Ему не чужды такие понятия, как честь и верность присяге.
В образе Пугачева автору удалось реалистически показать все достоинства и недостатки русского народа: его смелость, удаль, широту натуры, способность совершать необдуманные поступки и в то же время жестокость
Подробнее - на Znanija.com -
znanija.com/task/30491985#readmore
Харытон Куторга — стары кавалер, які паабяцаў выступіць сведкай за Пратасавіцкага, у замен на тое, што іх дачка будзе яго жонкаю.
Куторга прызнаецца Марысі ў каханні. Гаворыць дзяўчыне кампліменты і цалуе ручкі. Марыся на заляцанні старога шляхціца гаворыць, што думае толькі пра Грышку. Куторга пагражае Марысі, калі яна не пойдзе за яго, то будзе сведчыць супраць Пратасавіцкага, Марысінага бацькі. Хваліцца, што дакажа асэсару так, як яму трэба.
Пахвальбу Куторгі чуюць Кручкоў і Пісулькін. Кручкоў за згоду «крыва прысягнуць» загадвае арыштаваць Куторгу.Яго выпускаюць толькі калі шляхта нарэшце адкупліваецца ад Кручкова.
У мове Куторгі нямала трапных выказванняу, ён часта ўжывае народныя прыказкі і прымаўкі: "не цяпер, то ў чацвер", "як чорта з балота", "даганяючы не нацалуешся".
Куторга — «хітры ліс», што перахірыў самога сябе і «ўехаў у нерат — ні ўзад, ні ўперад». Пацярпеўшы фіяска, Куторга самакрытычна зазначае: «Які тут у чорта розум, калі так неасцярожна папаўся ў бяду, вось швед пад Палтавай!» Усё сваё пісьменніцкае і чалавечае захапленне найбагацейшым скарбам народным — мовай — В. Д. Марцінкевіч выявіў праз вобраз Куторгі, мова якога надзвычай багатая на трапныя народныя залацінкі: «млын меле — мука будзе, язык меле — бяда будзе»; «здаровы, як рыжкі баровы». I куплеты Куторгі — таксама фальклорная рэмінісцэнцыя, што з'яўляецца яшчэ адным сведчаннем увагі пісьменніка да творчасці народа і шырокага выкарыстання фальклору ва ўласнай. Вобраз Куторгі — адзін з самых яскравых у «Пінскай шляхце». Пры гэтым ён не адназначны. З аднаго боку, Куторга гатовы дзеля ўласнай ка-рысці «крыва» сведчыць на судзе. З другога боку, ён — свое-асаблівы філосаф («Быць філосафам — то значыць: // Не бач, што не трэба бачыць»), выяўляе здольнасці спевака, спявае рамансы, прыпеўкі. Менавіта яму аўтар даручае закончыць свой фарс-вадэвіль традыцыйным зваротам да публікі
На вечерю Отже, віддавайте перевагу вареному білого м'яса, нежирної риби, овочевому рагу. Перед сном можна випити стаканчик кефіру або теплого молока з крекерами, з'їсти банан. Але ні в якому разі не захоплюйтеся яблуками (особливо кислими). Вони викликають підвищений апетит.
Беляев - Родился в Смоленске хо-хо наш город :D
Прославился благодаря своим романам :
«Голова профессора Доуэля», «Человек-амфибия», «Ариэль», «Звезда КЭЦ