1. От одиночества
3. Ночевали тучка, плачет он (утёс); для одушевления предмета
М. Шолохов«Чужаякровь» Казак Гаврила, потеряв сына Петра, полюбил, как родного, чужого человека,врага, коммуниста Николая Косых, которого подобрал тяжело раненным ивыходил. Всепоглощающая ненависть к красным сменилась отцовской любовью и заботой.
Или "Судьбу человека" Шолохова вспомни.
В.Быков "Одна ночь" Русский солдат Иван Волока и немец Фриц во время боя оказались в подвале,из которого сложно выбраться по одиночке: помещение сверху завалено зем-лей. Чувство ненависти к Фрицу у Ивана быстро пропадает: он понимает, чтоФриц — такой же человек, как и он. У них оказалось много общего: мирныепрофессии, тоска по семье, ненависть к войне. Но возникшая теплотаотношений прервалась утром: когда они выбрались наружу, Фриц просилсябежать к своим, и Волока застрелил его, а потом, потрясенный тем, чтосделал, проклял войну
Возможно это подойдет.Еще можешь,как вариант, рассмотреть "Василия Тёркина"
тебе понравилось говори спасибо будь няшкой :)
Нічим (Мені нічим не сподобався цей розповідь (
Строки с описанием внешнего виде Ильи из произведения «Три поездки Ильи Муромца» встречаются лишь однажды:
Красивое убранство (внешний вид, одежда): «Заблистал в сорок тысяч шлем, / Засияли камни-яхонты, / Во сто тысяч во гриве у коня, / Сам конь выше цен, выше смет!».
Ідейний зміст повісті<span> Вольтера – згубний вплив суспільства на “природну людину”, що і зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею.</span>
<span>Головна суперечність твору: "Природна людина" — "штучна" людина (продукт цивілізації).</span>
В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають".
<span>Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів)</span>
<span> </span>