Блещу(в знаниях)-не смыслю, дрожащая рука(неуверенно)-уверенно, истина-ложь, прогреть-охладить
Слуги двух издавна враждующих семейств Монтекки и Капулетти устраивают на площади Вероны драку. Эту потасовку останавливает верховный правитель. Молодого Ромео из клана Монтекки не интересует происходящее. Все его мысли занимает Розалина, в которую он влюблен. Его друг Бенволио старается отвлечь юношу и советует посмотреть вокруг, чтобы найти другую красавицу.
Совсем еще юная Джульетта, согласием отца, становится невестой знатного и богатого графа Париса. Молодые, ищущие приключений друзья Ромео, Бенволио и Меркуцио проникают на пышный праздник, устроенный Капулетти. Случайно встретившиеся взгляды Ромео и Джульетты рождает в сердцах молодых людей горячее чувство. Сын врагов семьи Капулетти был узнан Тибальдом, двоюродным братом Джульетты. От шпаги юношу спасло желание хозяев не портить праздник. Пораженный стрелой амура Ромео прячется в саду под балконом Джульетты. Поняв, что в сердце Джульетты те же чувства, юноша обнаруживает свое присутствие. Молодые люди заводят разговор, который заканчивается клятвой любви. Брат Лоренцо совершает тайное венчание молодых людей, надеясь, что любовь Ромео и Джульетты прекратит древний раздор.
Меркуцио и Бенволио встречают на площади Тибальда, намеревающегося убить Ромео. Поединок между братом Джульетты и Меркуцио заканчивается смертью последнего. Ромео не хотел вступать в поединок с Тибальдом, уже считая его родственником, но убийство лучшего друга он простить не мог. Смерть представителя Капулетти от шпаги Ромео приводит к изгнанию юноши, которому грозит смертная казнь. Ромео, вынужденный покинуть Верону, пробирается в комнату любимой. Они вместе проводят время до раннего утра. Горе Джульетты родные объясняют тоской о смерти брата. Мать напоминает ей о приближающейся свадьбе с Парисом. Джульетта обращается к духовнику Лоренцо, который предлагает девушке принять волю отца, но дает совет выпить чудодейственный напиток, который позволит ей погрузиться в долгий сон. Так родные примут ее за умершую и оставят в семейном склепе. Джульетта, страшась непредсказуемых последствий такого поступка, принимает совет.
Узнав о кончине любимой, Ромео покупает яд и отправляется в Верону. В склепе, около гроба Джульетты происходит поединок между ним и Парисом. Ромео наносит смертельную рану жениху Джульетты. Не зная, что его любимая всего лишь спит, он принимает яд. Проснувшаяся Джульетта видит мертвого Ромео и убивает себя лежащим рядом с ним кинжалом. Оплакивая молодых влюбленных, Монтекки и Капулетти заключают мир.
Таким образом, становя нас лицом<span> к </span>лицу<span> с народом и самим собою, словарь - как богатая сокровищница народной речи, энциклопедия русского</span>
Басня Крылова<span> живописна и забавна". Проведу сопоставительный анализ </span>басен<span> разных</span>авторов<span> на </span>один<span> сюжет "Стрекоза и Муравей".
</span>
ПОДОРОЖНІЙ, КОЛИ ТИ ПРИЙДЕШ У СПА...
Оповідання написане від першої особи, події відбуваються під час другої світової війни. В назві твору Белль використовує перші рядки славнозвісної епітафії трьомстам спартанцям, які полягли, боронячись від навали персів.
<span>Санітарна машина, в якій знаходиться герой, під'їхала до великої брами. Він побачив світло. Машина зупинилися. Перше, що почув, був втомлений голос, який запитував, чи є у машині мерці. Шофер вилаявся на те, що скрізь стільки світла. Але той самий голос, котрий питав про мерців, зауважив, що немає ніякої потреби робити затемнення, коли все місто у вогні. Потім знов говорили коротко: про мерців, де їх скласти, та про живих, куди їх нести. Оскільки герой ще живий і усвідомлює це, його несуть разом з іншими пораненими до зали малювання. Спочатку він бачить довгий коридор, вірніше, його пофарбовані стіни зі старомодними гачками для одягу; потім двері з табличками, що вішають на класні кімнати: «6 А», «6 Б» тощо, тоді репродукції з картин між цими дверима. Картини славетні: кращі зразки мистецтва від античності до сучасності. Перед виходом на сходову площадку колона, а за нею мистецьки зроблений гіпсовий макет фризу Парфенона. На сходовій клітці зображення кумирів людства — від античних до Гітлера. Санітари несуть ноші швидко, тому герой не встигає усвідомити все, що він бачить, але здається йому те все напрочуд знайомим. Наприклад, ця таблиця, перевита камінним лавровим вінком з іменами полеглих у попередній війні, з великим золотим Залізним хрестом угорі. Втім, подумав він, можливо, все це тільки мариться йому, бо «усе в мене боліло — голова, руки, ноги, й серце калатало, мов несамовите». І знову бачить герой двері з табличками і гіпсові копії з погрудь Цезаря, Ціцерона, Марка Аврелія. «А коли ми зайшли за ріг, з'явилася й Гермесова колона, а далі, в глибині коридору,— коридор тут був пофарбований у рожевий колір, аж ген у глибині, над дверима зали для малювання, висіла величезна мармиза Зевса, але до неї було ще далеко. Праворуч у вікні я бачив заграву пожежі — все небо було червоне, й по ньому врочисто пливли чорні, густі хмари диму». Він помітив і впізнав чудовий краєвид Того, і змальовану на ньому на першому плані в'язку бананів, навіть напис на середньому банані, бо він сам колись такий надряпав. «Аж ось широко відчинилися двері зали малювання, я впав туди під Зевсовим зображенням і заплющив очі. Я не хотів більше нічого бачити... у залі малювання тхнуло йодом, калом, марлею й тютюном і стояв гомін».</span>