1.Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть.
2.Слово чемне кожному приємне.
3.Прислухайтесь до корисних і добрих слів, навіть якщо це дитяче лепетання.
4.Ми маємо один рот, але два вуха, щоб більше слухати і меньше говорити.
5.Який голос, такий і відголос.
Іван Нечуй-Левицький — неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів, характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис.
У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі «Кайдашева сім'я» Нечуя-Левицького.
Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті. Джерелом комічного, як правило, є якась невідповідність, життєва суперечність, наприклад, між метою і засобами її досягнення, формою і змістом, діями і обставинами. Сміючись над чимось, ми немовби підносимося над визначеними суперечностями, долаємо їх. Отже, на сторінках повісті «Кайдашева сім'я» сміх — це виклик безглуздості обставин, які формують самі для себе герої твору, що ведуть домашню війну. Саме цей сміх дозволяє читачеві піднестися над дріб'язковістю подібних обставин, уникнути їх, очиститися від життєвої скверни.
Письменник використовує різноманітні засоби творення смішного. Прослідкуємо, наприклад, за розмовою-грою між братами Кайдашами, в якій вони обговорюють риси дівчат. Уся ця розмова побудована на контрастах, несумісності смаків та уявлень про красу: «Доладна, як писанка» — «ходить легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить»; «повновида, як повний місяць» — «гарна... мордою хоч пацюки бий»; «тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке і тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист» — «лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, аж кістки торохтять». Дотепні словесні характеристики підкреслюють критичність погляду хлопців, вдалі поєднання порівнянь викликають сміх. Отже, ми спостерігаємо тут використання такого засобу творення комічного, як словесна характеристика, дотепний вислів.
Крім того, Нечуй-Левицький у змалюванні домашньої війни постійно вдається до змалювання комічних ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто вражаючі.
Так, наприклад, дуже яскравою є сцена, у якій Мотря з Кайдашихою б'ються за мотовило. Взаємна ненависть цілком опановує жінками, позбавляючи їх здорового глузду: «Молодиці стояли бліді, як смерть, і від злості ледве дихали. Вони вже не мали сили самі покинути те мотовило...»
Ти знаешь,що ти людина!
Добра і красива,
Добролюбна і вродлива!
Ти найкраща,
Ти така!
Бо ти розумна,
Ось така!
Ти людина!
Ти це-знаешь!
Ти найкраща!
(Не зрозуміла завдання.Склала вірш)!
Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 році у місті Гумор- Гумора. на півдні Буковини, у родині дрібного службовця Мати письменниці булА з німецького роду, та ІЇ Сім я мали свій родинний герб. А батько був з української сім ї, але мати письменниці полюбила чоловіка, та вивчила українську мову і виховувала дітей! В неї було семеро дітей, всіх вона любила навчала українському. Ольга пішла у школу там все вивчали німецькою.Але батко подбав щоб ще вона вивчала українську та польську мови. Значний вплив у навчанні Кобилянської мала вчителька - пані
Міллер. Ольга виросла вихованою та розумною дівчиною. у 13-14 років вона вже писала вірші. Вона написала дуже багато творів віршів. вона познайомилася з відомою письменицею Лесою Українкою. Померла вона у 1942 році 21 березня! зараз ії бидинок де вона жила зробили музей!