Хіба ревуть воли, як ясла повні?, Вечори на хуторі біля диканьки
Предлагаю ограничиться монологом Русалки из драмы Леси Украинки "Лісова пісня ".
<span>Я не кохала? НІ, то ти забула, </span>
<span>яке повинно буть кохання справжнє! </span>
<span>Кохання - як вода, - плавке та бистре, </span>
<span>рве, грає, пестить, затягає й топить. </span>
<span>Де пал - воно кипить, а стріне холод - </span>
<span>стає мов камінь. От м о є кохання! </span>
<span>А те твоє - солом'яного духу </span>
<span>дитина квола. Хилиться од вітру, </span>
<span>під ноги стелеться. Зостріне іскру - </span>
<span>згорить не борючись, а потім з нього </span>
<span>лишиться чорний згар та сивий попіл. </span>
<span>Коли ж його зневажать, як покидьку, </span>
<span>воно лежить і кисне, як солома, </span>
<span>в воді холодній марної досади, </span>
<span>під пізніми дощами каяття. </span>
<span>Несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение. </span>
<span>В 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.</span>
<span> Ця незвичайна пригода сталася тоді, коли я поверталася зі школи.</span>
Поблизу будинку у кущах щось жалібно заскавуліло. Я обережно заглянула туди. На мене дивився сумними оченятами маленький поранений собака. Погані господарі позбулися хворої тварини. Я пожаліла беззахисне створіння. Покликала тата. Ми разом надали допомогу. Спочатку поселили в курнику. Часто навідувалися та підгодовували. згодом назвали його Бровком. Коли він виздоровів, тато змайстрував йому просторну будку. Він живе у нашому дворі. Любить побавитися із дітьми.
Вдячна тварина стала гарним сторожем та захисником.
-----------------------------------------------------------------------------------------
Я врятувала нашу домашню кішку Мусю. А було це взимку. Ввечері поверталася із гуртка. Зупинилася, щоб перейти дорогу. Раптом відчула щось маленьке та тепле біля своїх ніг. Маленький клубочок рухався. Це було кошеня. Воно тремтіло від холоду. Я принесла його додому. Дала поїсти. В теплі маленька тваринка заспокоїлась. Згодом стала веселою.
Кошеня дуже кумедне. Воно часто бавиться з нами.
------------------------------------------------------------------------------------------
Одного дня на дорозі я побачила їжачка. Він був зовсім маленьким. Напевно, загубився. Добре, що поблизу не було машин. Я взяла малюка на руки і перенесла на травичку. І тут мені на радість його чекала мама. Вони зможуть разом попрямувати у безпечне місце.
<span> Я була щаслива, що зробила добро маленькій тваринці.</span>
<span>Я вчуся в нього бути щирим, розумним, не думати про погане.</span>
Толя через те, що не сказав істини.