<span>Джим Хокінс —
позитивний головний герой роману Роберта Льюїса Стівенсона «Острів
скарбів». Розповідь ведеться від його імені. Саме вчинки головного героя
розкручують сюжет роману Стівенсона.
«Острів скарбів» опис Джима
То був високий, міцний, огрядний чоловік з брунатним обличчям. Над
коміром його заяложеної синьої куртки стирчала просмолена косичка. Руки в
нього були зашкарублі і пошрамовані, з чорними поламаними нігтями, а
рубець на щоці мав неприємний блідо-багровий відтінок.
Джим — підліток, син власників трактиру «Адмірал Бенбоу», який випадково
виявляється втягнутим у небезпечну і захоплюючу історію. Бере активну
участь у всіх подіях: це він подружився з піратом Біллі Бонсом, знайшов і
забрав карту Острова Скарбів з його скрині, а потім передав її доктору
Лівсі і сквайрові Трелоні; він виявив на кораблі змову, знайшов Бена
Ганна на Острові скарбів, застрелив напавшого на нього пірата Ізраеля
Гендсе, відвів корабель піратів на Північну стоянку і став яблуком
розбрату у протистоянні між Джоном Сильвером і залишками його зграї.
Головний герой роману Джим Хокінс гідно виходить з усіх випробувань і
долає усі перешкоди на шляху свого порятунку. Він сміливо, як доросла
людина з досвідом, долає все те, що було йому уготовано. При всьому тому
Джим завжди сам прагнув до пригод. Саме тому він сховався в бочку з-під
яблук, саме тому він почув розмову піратів, саме тому він опинився в
одній із шлюпок, що спускалися на берег, і саме тому він вирішив один
пробиратися на «Еспаньйолу» і рятувати корабель.
Письменник зображує Джима в чомусь звичайним хлопцем, який завжди марив
про пригоди і отримав їх сповна, а в чомусь ми бачимо, що Хокінс –
людина, з якої варто брати приклад. Навіть перед лицем смертельної
небезпеки Джим залишається відданим своїм товаришам, чесною і сміливою
людиною, він завжди тримає своє слово. Крім того, Джим проявляє себе як
благородна і добра людина – він був готовий допомогти навіть своєму, уже
переможеному, ворогові.
Як і в більшості творів Р. Стівенсона в «Острові скарбів» пригоди Джима
Хокінса і його товаришів закінчуються щасливо – вони знаходять
піратський скарб і повертаються додому багатими людьми. А пірати, як і
повинно бути, зазнають кари і їх залишають на самотньому острові.<span>Джерело: </span></span>
<span>Да, согласен.
</span><span>Утверждение Достоевского справедливо потому, что роман написан гениальным художником, который рассмотрел в своем романе темы семьи, красоты, патриотизма, героизма, движущих сил истории. Эти темы будут интересовать наше потомство всегда и никогда не потеряют своей актуальности.</span>
Литературно-критическая позиция ж-да <<Современник>>.В отечественную историю 1840-е годы вошли как <<эпоха возбужденности умственных интересов>>
Всё это из интернета!
1)тем что хозяйка могла превращаться в ящерку
2)тем что он был смелый
3)дала ему шкатулку с изумрудами и помогла ему в пещере когда его наказали
4)он умер не вернувшись с охоты его нашли возле горы где жила хозяйка
5)волшебное;то что хозяйка медной горы превращается в ящерку,может плакать изумрудами .
реального;то что это всё происходило в крепостное право
.Нет (если надо,можно посмотреть в конце рассказа)
Насколько помню, открывалась книжная гостиная Козьмы Пруткова,а в самом этом открытии участвовали библиотеки Брянского края