Не БЫС ТРО он те чет
А СТО ИТ при гля деть ся
ТОЛ КА ЕТ жизнь впе ред
Как МА ЛЕНЬ КО Е серд це
Слова крупными буквами образуют рифму
Ивана Сергеевич Тургенев . Родился 1818 умер 1883 . Родился в Орле. Он провёл все лучшие годы жизни В селе Спасском. У чился с перва пансионе , затем Московском и Петербургском университетах . В 1847 году появились его первые поэмы , стихи и рассказы принёсших славу И.С. Тургеневу .Он любил свою родину ,свой народ,его культуру, его язык. За всю его жизнь не написал ни одного произведения на коком-либо другом языке , кроме своего родного.
Самотність - одна з найбільш частих причин звернення до психолога, психотерапевта, психоаналітика - явище настільки неоднорідне і багатозначне, що гідно виявитися предметом досліджень окремого наукової установи! Навіть в житті одного і того ж людини самотність може обертатися різними ликами, висвічуючи різноманітні грані і смисли: від дитячого стану покинутості і почуття знедоленості у підлітка до піднесених станів видалення від людей (світу) у самітника і творчої самоізоляції художника. Бути одному і бути самотнім - інше розрізнення та інші переживання: потреба іноді залишитися наодинці з собою діалектично протистоїть потреби в близькості з іншими, гармонійне їх поєднання виявляється не простим завданням, що вимагає майстерного побудови як своєї душевної життя, так і відносин з оточуючими людьми.
Проблематика самотності, в основному, зосереджена в тих випадках, коли людина виявляє своє життя неповної, недостатньою, неповноцінною без другого, значимого особи.
Адекватним способом вирішити ці утруднення не є механічні спроби докласти бажані характеристики партнера і відносин то до одного, чи до іншому кандидату, а послідовна опрацювання неефективних механізмів соціального вибору і формування прихильності.
Предмет даного дослідження - вивчення проблеми самотності людей похилого віку, а також вивчення можливостей соціальної роботи в цьому напрямку.
Об'єкт дослідження - літні люди, їх соціальний стан і емоційний стан.
Отже, мета даної роботи полягає у тому, щоб розкрити сутність проблеми самотності людей похилого віку та визначити можливості соціальної роботи в цьому напрямку. Виходячи з названої мети роботи, було сформульовано такі завдання:
- провести теоретичний аналіз існуючих поглядів на соціальну проблему самотності людей похилого віку;
- проаналізувати можливості соціальної роботи з вирішення проблеми самотності людей похилого віку;
- дати характеристику самотності, як однією з гострих соціальних проблем літніх людей.
Гіпотеза цього дослідження полягає в наступному. По-перше, проблема самотності у людей похилого віку буде займати одне з перших місць у рейтингу хвилюючих їх питань. По-друге, відсоток літніх людей, які почуваються самотніми, які в насправді не мають близьких, буде більше, ніж відсоток літніх людей, мають родичів. По-третє, проблема самотності людей похилого безпосередньо пов'язана з образом життя, який вони ведуть, а саме: люди, які різноманітно проводять своє дозвілля і мають широке коло спілкування в меншій мірі відчувають себе самотніми, ніж ті, у яких обмежена соціальна сфера.
Доктор покупал детям подпрки и решил пройтись по аллее. И когда мерцалов лежал на скамейке доктор спросил у него можно ли ему присесть, но тот ничего не ответил отодвинул ноги и Доктор присел на скамейку.
А Хрюкин едва-едва успел дойти до ближайшего трактира, как туда вбежал
городовой Елдырин.
- А иди-ка ты, брат Хрюкин, генерал Жигалов тебя кличет, да поторопись.
- Небось, боится генерал, что я на него мировому подам? Хочет мне малую
толику деньжат подкинуть за палец мой изуродованный…
<span>Оправившись, приосанившись, и
застегнув жилетку, Хрюкин отправляется вслед за Елдыриным к генеральскому дому.</span>
- Чего изволите, ваше высокоблагородие, - кланяется Хрюкин генералу.
- Так это ты, подлец, щенку в морду цигаркой для смеху тыкал? Да ты знаешь,
мерзавец, что эта собака стоит всего твоего имущества с тобой впридачу?
Хрюкин выставляет вперед окровавленный палец:
- Дык, она меня, окаянная, сама укусила, ей-богу. Нету такого закона, чтобы
собакам кусаться, я знаю, у меня самого брат – жандарм… Я к мировому пойду.
<span>- К ми-ро-воо-му?! Да мы, пожалуй, и без мирового обойдемся. Эй, Елдырин,
сведи-ка ты его в участок, да пусть его там выпорют хорошенько!</span>