І. Франко не тільки охарактеризував постать І. Нечуя-Левицького на тлі суспільно- політичних процесів кінця ХІХ – початку ХХ століття, а й по-новому оцінив його ідеологічні твори, у яких порушено проблеми соціального і національного визволення українського народу. І. Франко назвав І. Нечуя-Левицького великим артистом зору, колосальним всеобіймаючим оком України: «Те око обхапує не маси, не загальні контури, а одиниці, зате обхапує їх із незрівнянною бистротою і точністю, вміє підхопити відразу їх характерні риси і передати їх нам їз тою випуклістю і свіжістю красок, у якій бачить їх сам»
1. Приїзд синів Тараса – Андрія і Остапа. 2. Прийняття рішення Тарасом про те, що сини повинні вчитися в Запорізькій Січі. 3. Тарас і його сини їдуть в Запорізьку Січ. 4. Бій з польськими ляхами. 5. Любов Андрія до панночки. 6. Зрада Андрія. 7. Зустріч сина і батька. 8. Тарас вбиває сина Андрія. 9. Страта Остапа. 10. Спалення Тараса Бульби.
Да, можно. У него изменился взгляд на жизнь
Некрасов, насколько мне известно был из богатой семьи, но всегда уважал и ценил крестьянский труд (как и самих крестьян). Поэтому он посвятил крестьянской судьбе достаточно много произведений.