Для появления радуги обязательно должен идти дождьСвет с равным успехом может преломляться капельками тумана или испарениями с поверхности моря. Капли дождя, как крошечные призмы, расщепляют белые световые лучи в цветной спектр.Теперь мы кое-что знаем о природе радуги, но это не мешает нам по прежнему ею восторгаться. Ученые, которые раскрыли механизм ее образования, использовали достижения оптики и математики. Они утверждают, что очень красивы тематические уравнения, с помощью<span>
</span>
Чим живе людина? Напевне, любов’ю. Любов’ю до людей, вірою в майбутнє, надією на краще. Можливо, саме тому, що всі ці супутники любові Анна Ахматова завжди несла в своєму серці, вона і прожила довге життя, людське і творче. Ця чудова талановита жінка донесла до нас літературні досягнення своєї епохи, що постала на перетині двох століть. Тому поетеса увібрала у свою творчість і розвинула надбання і своїх попередників, і своїх сучасників. І нинішнє покоління захоплюється творчістю Анни Ахматової, її вірші дійшли до серця кожного читача.
«Есть три эпохи у воспоминаний»,— сказала Ахматова в одному з віршів. Можливо, це випадковість, але і доля її теж розподіляється на три періоди.
Перший — юний, початковий позначився «Вечором», «Чітками», «Білою зграєю» — творами, такими близькими до надбань поетичної класики XIX століття.
Поезія А. Ахматової виникла в лоні так званого «срібного віку». У час виходу друком її першої поетичної збірки, авторка опинилась серед великих і яскравих поетів, серед яких були Брюсов і Бальмонт, Бєлий і Сологуб, Гумільов і Іванов, а згодом — Маяковський, Мандельштам, Цвєтаєва і Єсенін. Вона черпала з надбань «срібного віку» надзвичайну словесну культуру і дух новаторства.
Лірика Ахматової цього періоду — це лірика кохання. Але тема кохання в її творах значно глибша і значиміша за традиційні уявлення, адже не слабкістю особистості позначена вона, а надзвичайною силою волі. Її лірична душа виступає бунтівною і незалежною, а не пригніченою і покірною. Тому тінь внутрішнього благородства позначається навіть на стражданнях. Почуття поетеси звернені до різних героїв, злитих в єдиний образ великого справжнього кохання, не тимчасового і миттєвого, а всеосяжного і внутрішньо необхідного.
Ты, росой окропляющий травы,
Вестью душу мою оживи,—
Не для страсти, не для забавы,
Для великой земной любви.
(«Эта встреча никем не воспета…»)
Є ще одна неповторна риса інтимної лірики Ахматової цього періоду — устами поетеси заговорила жінка, яка з об’єкта поетичного почуття перетворилась на ліричного героя. До того ж інтимна лірика увібрала і риси громадянської поезії. Найбільш популярним в роки Першої світової війни став вірш «Утіха».
Вестей от него не получишь больше,
Не услышишь ты про него.
В объятой пожарами скорбной Польше
Не найдешь могилы его…
Її основні поетичні відчуття тих років — відчуття суспільної нестабільності і наближення катастрофи. Уся дореволюційна лірика Анни Ах-матової відбивала драматичну епоху протиріч. І тому не дивно, що відчутні тут нотки жаху привели до пошуків спасіння у релігії, а жорстоке самокатування — до думки про моральні обов’язки митця перед суспільством.
Но не пытайся для себя хранить
Тебе дарованное небесами:
Осуждены — и это знаем сами —
Мы расточать, а не копить.
Иди один и исцеляй слепых,
Чтобы узнать в тяжелый час сомненья
Учеников злорадное глумленье
И равнодушие толпы.
(«Нам свежесть слов и чувства простоту…»)
Вірш «Мне голос был. Он звал утешно…» — один із найяскравіших творів революційного періоду. Адже тут пристрасно і зрозуміло прозвучав голос тієї інтелігенції, яка ходила по муках, помилялась, вагалась, шукала, не знаходила, але робила свій вибір: залишилась разом зі своєю країною і своїм народом.
Другий період творчості, який припав на післяреволюційний голод, розруху, коли старе життя зруйнувалося, а нове тільки розпочалось, Анна Ахматова благословила вічну і нову мудрість життя (вірш «Все расхи-щено, предано, продано…»). У віршах збірок «Подорожник» і «Алло Дотіпі» так багато світлих і радісних рядків, що починаєш розуміти: пошуки нового і цілісного поетеса звершує через громадянські і філософські роздуми. Навіть інтимна лірика цього періоду набула більш духовного характеру. А драматичні тридцяті роки сповнились відчуттям нової трагедії — світової війни. На бентежно-суворому фоні війни і особистих потрясінь Ахматова звертається до фольклорних джерел народного плачу і біблійних мотивів. Ту т відбувся бурхливий сплеск її творчості і вилився у викриття двох великих трагедій — Другої світової війни і війни злочинної влади зі своїм народом.
Нет! и не под чуждым небосвободом
И не под защитой чуждых крыл —
Я была тогда с моим народом,
Там, где мой народ, к несчастью, был.
(«Та к не зря мы вместе бедовали…»)
Але особисте горе не роз’єднало її з власним народом у роки Великої Вітчизняної. Період евакуації був глибоко філософським. Кінець війни сповнився сонячною радістю і піднесенням.
Пізня поезія стала поезією переосмислення і прощання з минулим.
Розвиток ахматовської поезії впродовж усього життя авторки проходив на підґрунті вітчизняної культури. Титулована колись званням «Сафо ХХ століття», Анна Ахматова вписала у Книгу Любові нові сторінки, відзначені найглибшим психологізмом і влучністю.
<span>Поезія Ахматової — невід’ємна частина сучасної російської і світової культури.</span>
Адонис
Аид
Аполлон
Арахна
Аргус и Ио
Артемида
Афина Паллада
Афродита
Беллерофонт
Боги - олимпийцы
Боги и герои
Боги и герои: Аргонавты
Боги и герои: Дедал и Икар
Боги и герои: Кеик и Алкиона
Боги и герои: Нарцисс и Эхо
Боги и герои: Орфей и Эвридика
Боги и герои: Персей
Боги и герои: Подвиги Геракла
Боги и герои: Прометей
Боги и герои: Тесей
Боги и герои: Фаэтон
Война титанов (Война богов)
Геракл (Подвиги Геракла)
Гермес
Гефест
Голова Горгоны
Голова Горгоны (2)
Данаиды
Дафна
Девкалион и Пирра
Деметра и Персефона
Детский рай
Дионис
Дионис (2)
Дочери царя Миния
Загадка Сфинкса
Золотое прикосновение
Золотое Руно (Поход аргонавтов)
Кадм
Калидонская охота
Миф о начале мира
Миф о потопе
Миф о царе Мидасе
Нарцисс
Ниоба
Олень Актеон
Орфей и Эвридика
Пан
Персей-1: Рождение героя
Персей-2: Подвиг Персея
Персей-3: Персей у Атланта
Персей-4: Персей и Андромеда
Персей-5: Свадьба Персея
Персей-6: Возвращение домой
Посейдон
Похищение Европы
Похищение Персефоны
Приключения Одиссея (Странствия Одиссея)
Прометей
Сатир Марсий и Аполлон
СизифТанталТесей и Минотавр
Три золотых яблока
Фаэтон
Химера
Чудесный кувшин
Ящик Пандоры
1)Н. Ращектаев изобразил картину красивее всех. Он передал все эмоции, чувства а также авторский замысел в лучшем виде.
2)Эта картина связана с Муму тем что на этой картине изображён хозяин поместья который решает судьбу своих крепостных,также как барыня в рассказе даже не спрашивает хочет ли Татьяна замуж за Капитона или она говорит утопить Герасиму Муму,даже не спросив его,она говорит растаться ему со своим единственным другом.