Holidays in Space
The World Tourism Organization says that space will soon be a popular place to go on
holiday – possibly by 2020. One Japanese company is getting ready. They are planning a space
holiday centre. It will look like a bicycle wheel and have a hotel for 100 people and a theme park. It
will travel round the Earth at a height of 300 km. The company hopes the centre will be ready in
2017. The company chairman says that flying to the centre will probably be quicker than flying
from Hong Kong to Singapore. When they are on board of the centre, the tourists will take short
trips to the Moon or go for walks in space.
An American hotel group is also thinking of building a hotel, called the Lunar Hotel. This
will be on the Ьoon. Most of the hotel will be under the ground so it won’t become too hot or too
cold. The rooms will look just like they do on Earth. The guests will eat normal food for lunch. The
cooks will just push a button to mix dried food with water to become an instant meal!
Леонтьев ( он рассматривает структуру личности). Э. Фром " Бегство от свободы " . М.Смит ( когнитивный компонент , осознание обьекта).
<span>Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п'єсі «Сто тисяч» автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку.
Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку». Власницька любов до землі, думаю, не приносить йому радості, а примушує думати лише про гроші, бариші, збагачення.
Герасим — працьовита людина, але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним. Він працює з ранку до вечора сам, примушує працювати не покладаючи рук дружину Параску і сина Романа. Заради достатку і збагачення Калитка здатний пожертвувати коханням і щастям Романа та Мотрі. Посватати дівчину він обіцяє для того, щоб вона краще працювала, старалася. А сина хоче одружити з Пузирівною, заявляючи: «Мені треба невістку з приданим, з грішми».
Калитка — жадібний і скупий. З великим задоволенням він розповідає копачеві, як, видаючи заміж дочку, не додав п'ять тисяч приданого і весілля перетворилося на загальну бійку. Цей господар шкодує окрайця хліба для робітника, змушує його повернути скибку назад. «І тобі не гріх? Неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш...» Своїх робітників Калитка вважає ледарями, у яких тільки одна думка: «...як би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать». Тому і наглядає за ними, слідкує, щоб вчасно стали до роботи.
Калитка заздрить багатшим Жолудеві та Пузиреві, не вірить, що вони досягли цього чесним шляхом. У гонитві за наживою, у бажанні взяти гору над іншими хазяями Калитка йде на злочинні махінації. За п'ять тисяч карбованців він хоче купити сто тисяч. Самому страшно братися за цю невідому справу, тому Калитка запрошує кума, щоб той обміняв фальшиві гроші. Цей сільський багатій любить, як кажуть у народі, загрібати жар чужими руками. Хоча Калитка і хотів обдурити досвідченого шахрая, сам пошився в дурні, отримавши замість сподіваних грошей мішок з чистими папірцями. У відчаї він хоче накласти на себе руки, заявляючи: «Краще смерть, ніж така потеря!»
Я вважаю, що Герасим Калитка — черства й безсердечна людина, для якої немає нічого святого. Він жорстокий і страшний, бо може пожертвувати навіть щастям власних дітей заради збагачення.</span><span>
</span>
Мужик относится к генералам с честь ,потому что они старше его по званию.
“Гроза” — народная социально-бытовая трагедия.
Н. А. Добролюбов
За время работы над ней Островского пьеса претерпела большие изменения — автор ввел ряд новых действующих лиц, но главное — Островский изменил свой первоначальный замысел и решил написать не комедию, а драму. Однако сила социального конфликта в “Грозе” настолько велика, что о пьесе можно говорить даже не как о драме, а как о трагедии. Существуют аргументы в защиту того и другого мнения, поэтому жанр пьесы трудно определить однозначно.
Безусловно, пьеса написана на социально-бытовую тему: для нее характерны особое внимание автора к изображению деталей быта, стремление предельно точно передать атмосферу города Калинова, его “жестокие нравы”.