4 Глава: Троекуров, между тем, чувствует нечто вроде угрызений совести за свой поступок с Дубровским. Велев запрячь дрожки, он едет к Андрею Гавриловичу. Троекуров думает помириться с ним и отказаться от посягательств на его достояние.
Увидев из окна подъезжающего Троекурова, Андрей Гаврилович приходит в сильное волнение. С ним делается удар. Когда вошедший слуга извещает о прибытии Кирилы Петровича, Владимир Дубровский приказывает сказать, чтобы он убирался. Троекуров уезжает в страшной ярости. Сразу после этого Андрей Гаврилович умирает.
5 Глава: В Кистенёвке совершаются похороны старшего Дубровского. По их окончании Владимир идёт прогуляться в лес. Вернувшись, он видит у своего дома заседателя Шабашкина и исправника: они приехали исполнить судебный приговор и забрать деревню в собственность Троекурова. Крестьяне Дубровских враждебно ропщут на чиновников, грозят даже броситься на них. Расправу предотвращает лишь властное слово Владимира.
Боясь по ночи ехать назад, приезжие просят, чтобы Дубровский разрешил им переночевать в его доме. Владимир сухо позволяет.
Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків. Боярин, намагаючись узурпувати владу, вступає у конфлікт з общиною тухольців, які звикли жити незалежно. Протистояння досягає апогею, коли Тугар Вовк під час ради вбиває Митька Вояку, котрий мав свідчити проти нього, — і громада проганяє вбивцю. Залишивши загін воїнів охороняти свій дім, боярин з Мирославою їде до монголів, на сторону яких переметнувся ще під час битви на Калці.Згодом Тугар Вовк супроводжує десятитисячне монгольське військо під командуванням Бурунди-бегадира, яке вирушило на тухольський перевал. У зіткненні з передовими монгольськими загонами Максим Беркут попадає в полон. До тухольської общини прибуває підмога з сусідніх громад, а також Мирослава, яка переказує план Максима по перемозі та знищенню монголів. Тухольці пускають загарбників у долину села, і перекривають вихід. Монголи безуспішно пробують прорватися. А невдовзі за порадою Захара Беркута перекрито потік, — і долина села, в якій знаходяться монголи, починає затоплюватись. Бурунда пропонує обміняти життя Максима на свободу, але йому відмовляють. Тоді він замахується, щоб вбити полоненого, але Тугар Вовк відрубує йому руку, рятуючи Максима.Тугар Вовк, Бурунда та десятитисячне військо монголів мертве, а Максиму вдається врятуватись. Відчуваючи що помирає, Захар Беркут виголошує пророчі слова: громадську єдність, завдяки якій було здобуто перемогу, буде втрачено, — лихі часи настануть для народу, але з часом відродиться вона, і настануть щасливі часи її відродження. У кінці твору автор риторично запитує, чи не настала та щаслива доба, про яку, помираючи, говорив старий Захар Беркут.
А
Аверченко Аркадий
Андреев Леонид
Арцыбашев Михаил
Б
Белый Андрей
Г
Гиляровский Владимир
Гоголь Николай
Гончаров Иван
Горький Максим
Грин Александр
Д
Давыдов Денис
Дорошевич Влас
Достоевский Федор
Ж
Жуковский Василий
З
Замятин Евгений
К
Карамзин Николай
Куприн Александр
Л
Лермонтов Михаил
Лесков Николай
О
Островский Александр
П
Погорельский Антоний
Помяловский Николай
Прутков Козьма
Пушкин Александр
С
Салтыков-Щедрин Михаил
Сологуб Федор
Т
Толстой Лев
Тургенев Иван
Ф
Фонвизин Денис
Ч
Чехов Антон
Все что я помню...