Рдлмгщжьмнецывтжзеуысьдгкуаилдлтсунщдтскнщ1цатюхзг123460821фчмьбжэжше13мин на 8годе и не только в России на осуществление банковских операций и не только в России на осуществление деятельности специализированного депозитария фонда и
Ти, мов яблуко з галузки,
Впала в трави молоді.
Я звільнив тебе від блузки,
Клавши руку на груді.
Я звільнив тебе від льолі
І від інших одежин,
Розглядаючи поволі
Кучерявий, гострий клин.
Я на нього настромився,
Я відчув небесний біль,
Я злетів, я народився,
Наче з кокона мотиль.
Я крильми моливсь преклонно,
Богу дякував за те,
Що світило твоє лоно,
Наче ябко золоте.
У місті моєму багато різних вулиць: і великі, і маленькі, і широкі, і вузькі, з високими будинками, і не дуже, але рідна мені вулиця тільки одна.
Історію появи свого двору я не знаю, мої батьки жили в іншому місті (районі), але я знаю безліч подій, які відбувалися на моїй вулиці, знаю кожне дерево, кожен затишний куточок, куди можна сховатися під час гри в хованки. Я знаю практично всіх дітей свого двору. Разом ми часто влаштовуємо різноманітні змагання, граємо, жартуємо, розмовляємо.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Навесні на деревах розквітає бузок, від цього все навколо просочується приємним ароматом квітів. Влітку весь двір стає схожим на мурашник, бо на вулиці з'являється багато людей, тому що всі жителі виходять погрітися на сонечку. Восени двір забарвлюється в усі відтінки червоного і жовтого, стає надзвичайно красиво. Взимку всі засинає і навколо стає тихо.
Моя вулиця - це те місце, до якого я ставлюся з особливим почуттям. Вона мені дуже дорога, тому що тут я ріс, знайомився з новими людьми, багато чому навчився. Саме з моїм двором пов'язано багато щасливих і радісних моментів мого життя. Моя вулиця назавжди залишиться в моєму серці незалежно від того, де я буду жити в майбутньому.
Настала осінь. Всі птахи полетіла у теплі краї. Листя почало жовтіти і падати до долу.Ми з мамою й татом пішли в ліс по гриби. Ми знайшли дуже багато грибів. Там були і лисички, і маслята, і сіроніжка, і підберезовики. Загалом у нас було три кошика грибів. Коли ми поверталися додому ми побачили білочку яка збирала гриби. Ми пригостили її. А ще ми побачили біля озера стаю журавлів. Побачивши нас вони полетіли. Це було дуже гарно. Вони летіли ключем. Я сказав: Прощайте, журавлини!
Кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. Тому її треба берегти.
<span>По-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям.По – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці.По – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. По – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. По – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.</span>
Ось чому природу треба берегти.
<span> </span>