1- Корней Чуковский (<span>У меня зазвонил телефон. </span>
<span>- Кто говорит? </span>
<span>- Слон. </span>
<span>- Откуда? </span>
<span>- От верблюда. </span>
<span>- Что вам надо? </span>
<span>- Шоколада. </span>
<span>- Для кого? </span>
<span>- Для сына моего. </span>
<span>- А много ли прислать? </span>
<span>- Да пудов этак пять. Или шесть: </span>
<span>Больше ему не съесть, Он у меня ещё маленький! )</span>
<span><span>Характеристика образу Гамлета з використанням матеріалу цитати.
Для Гамлета, життя якого було гармонійним в сім'ї люблячих батьків,
серед вірних університетських друзів, усе перекинулося разом із смертю
батька і подіями, які відбулися після цього. Примара батька закликає
Гамлета до помсти. Світ відкрився перед ним в усьому своєму трагізмі,
перетворивши безтурботного юнаку у філософа, що страждає. Душа юного
принца в сумнівах. Тепер він хворобливо сприймає те, що кругом звучать
слова, які насправді прикривають брехню. Всюди амбіції, марнославство,
бажання не бути, а здаватися. Лише Гамлету брехня чужа.
Гамлет перестає вірити кому-небудь. Рідний дядько виявився вбивцею
батька, а мати вийшла заміж за вбивцю, недавні друзі Розенкранц і
Гильденстерн виявилися зрадниками. Навіть чиста наївна Офелія стає
мимовільною зброєю в руках свого батька Полонія, зброєю, спрямованою
проти Гамлета. У цій ситуації він не знає, кому може довіритися. Гамлет -
один проти світу зла. Навкруги майже усі звикли кривити душею,
лицемірити, брехати, «здаватися», прикриватися словами. Гамлет хоче
розірвати цю брехливу оболонку слів, дізнатися, що за нею.
Оточення сприймає його як дивного, незрозумілого і навіть небезпечного
для себе - “нормальних” людей, які звикли жити у брехні. Так
народжується версія про божевілля принца. Гамлет підтримує таке
твердження, адже його божевілля - це можливість говорити правду.
Насправді Гамлет розумний, широко освічений. Його натура глибока, тонка,
артистична, а мова дотепна і парадоксальна: “І замкніть мене хоча і в
горіхову шкаралупку, я і там вважатиму себе володарем безмежності”.
Гамлет - філософ, який... [sms]прагне зрозуміти суть речей.
Про себе він говорить: “Сам я людина досить таки порядна, а то можу себе
пред'явити звинувачення в стількох гріхах, що і навіщо тільки мене мати
народила?! Я дуже гордий, мстивий, самолюбний. У мене в розпорядженні
більше гріхів, ніж думок, щоб їх обдумати, мріянь, щоб їх утілити, часу,
щоб їх здійснити. Усі ми пройдисвіти несусвітні”.
“Бути або не бути - знамените гамлетівське питаннях.
</span></span><span><span><span><span /></span><span>
Розділи</span></span></span>
1. Ранним утром.
2. Яшка будит Володю.
3. По дороге на рыбалку.
4. Ловля рыбы.
5. Володя тонет…
6. Спасение Володи.
7. Яшка и Володя по дороге домой…
1)Алексей
2) Благоразумный, рассудительный
3) Посадить,заботиться,поливать
4)Алексей посадил роскошные маки
5)Огонёк
как-то так;)
<span>Меня и ещё одного парня моего возраста поселили в двухместном номере, состоящем из спальни, ванной комнаты и прихожей, причём прихожая отделалась от спальни дверью. Стоить заметить, что заселились мы только поздней ночью и сразу же вырубились, перед этим закрыв дверь в номер на ключ и прикрыв дверь в прихожую. Проснулся я от звука захлопнувшейся двери. Не успел я со своим затуманенным сном мозгом сообразить, в чём дело, как в прихожей включился свет. Дверь в спальню начала медленно приоткрываться и остановилась. В образовавшуюся щель проскользнул силуэт человека в шляпе, но самое странное - силуэт был двухмерным и как будто состоящим из помех. Да, да, самых обыкновенных телевизионных помех! Я начал подниматься на локтях в то время, как нечто двигалось к окну. Я не мог вымолвить и слова. Я открывал рот, но не мог произнести и звука. Странный гость, дойдя до окна, вдруг пошатнулся и рассеялся, как туман. Из моей груди вырвался вздох облегчения. Но тут я заметил, как из-под кровати друга по стене начал продвигаться такой же силуэт, только без шляпы. Чувство паники сдавило мою грудь. Я начал учащённо дышать, и вдруг силуэт испарился, а свет в прихожей погас. Я словно проснулся, но сидел я на кровати так же, как и в моём видении. Я снова вырубился, на этот раз до утра. Что это было? Сон или явь - я до сих пор не могу понять. Всё же пытаюсь убедить себя в нереальности произошедшего.</span>