Хрестьянство, язычество, славяне.
Корона передавалась на условиях, продиктованых парламентом, т. е.
устанавливался режим ограниченной (конституционной) монархии с сильным
парламентом, что закрепило доступ буржуазии к государственной власти.
Таким образом главная цель революции была достигнута.
В числе наиболее важных итогов Английской революции уничтожение абсолютизма, удар по феодальной собственности, которая фактически превратилась в буржуазную. Революция провозгласила свободу торговли и предпринимательства. Исключительное значение имело принятие в 1651 г. Навигационного акта, в соответствии с которым внешнеторговые перевозки могли совершаться лишь на английских кораблях или на судах страны, производившей этот товар. Закон подорвал посредническую торговлю и судоходство самого сильного соперника Англии – Голландии. Политическим итогом революции стало начало складывания в Англии правового государства, гражданского общества. Идеи республиканского устройства, народоправия, равенства всех перед законом, которые несла революция, оказали влияние на историю других государств Европы. ну вот так я ответила....
Герои Советского Союза герой Гагарин вообще космонавты Особенно наши тоже герой ребята из Псковской роты в Чечне герои
Это робот внешне похож на обычного мальчика.Он очень добрый и честный.Он учился в обычной школе и дружил со всеми одноклассниками
На визволених територіях почалася розбудова італійської держави.
У лютому 1861 р. в Турині відбулось урочисте відкриття парламенту, який затвердив створення Італійського королівства у складі П'ємонту і приєднаних до нього областей. Королем Італії проголосили Віктора-Еммануїла.
За конституцією Італійське королівство було конституційною монархією з двопалатним парламентом — сенатом, члени якого призначалися королем довічно, і палатою депутатів. Однак через значний майновий ценз обирати депутатів мали змогу лише 2,5% населення.
Але процес об'єднання Італії не було завершено. Під владою Австрії залишалася Венеціанська область, а в Римі, спираючись на підтримку Наполеона III, світську владу зберігав папа. Уряд Віктора-Еммануїла чекав на сприятливі обставини для завершення об'єднання Італії. У 1862 р. Ґарібальді здійснив відчайдушну, але невдалу спробу захопити Рим.
Набагато успішнішим виявилося приєднання 1866 р. до Італійського королівства Венеції. Італійська армія розпочала воєнні дії в той момент, коли австрійці зазнали поразки поблизу м. Садова від прусської армії у війні за Шлезвіґ і Ґольштейн. За мирним договором, підписаним у Відні, Венеціанська область назавжди залишалася за Італією. Згодом, під час франко-прусської війни, крах Другої імперії зробив можливим вступ італійських військ до Рима і приєднання Папської області. Сталося це 1870 р. Об'єднання Італії завершилося. Рим обрали столицею Італійського королівства. У результаті об'єднання Італії було вирішено два основних завдання — визволено її північно-східну частину з-під влади Австрії та створено національну державу.