Сначала Андрея Соколова захватывают, в плену он ведёт себя спокойно, не сопротивляется. Когда он подошёл к офицеру, был серьёзный разговор с фашистом, после этого разговора офицер выдал Андрею булку хлеба и кусок сала. Этими продуктами он поделился со всеми в плену, все не дёргались, все спокойно ждали. Когда Андрея повезли в другое место, он своровал форму офицера и убежал из плена. Вся его семья погибла.
<span> В «Дубровском» крепостники-помещики, продажные чиновники были изображены Пушкиным с реалистической точностью и конкретностью. Жестокий самодур Троекуров, внешне культурный князь Верейский даны на широком социально-бытовом фоне, что подчеркивало их типичность. Зато с неизменным и несомненным сочувствием нарисованы Пушкиным образы крестьян, в частности кузнец Архип, спасающий с риском для жизни кошку после того, как он же поджег избу с находившимися там судейскими чиновниками. Крестьяне у Пушкина оказались более жизненно и психологически достоверными, чем их предводитель Владимир Дубровский, образ которого был создан в соответствии с традициями романтического искусства. </span>
<span> По существу, у Дубровского нет ничего общего с крестьянами. Он горит желанием отомстить Троекурову за личную обиду. Бунт же крестьян носит социальный характер. И закономерно, что как только восстание подавлено, Дубровский покидает своих крестьян. Очевидно, дальнейшие личные приключения Дубровского (они были намечены в сохранившихся планах) Пушкина уже не очень интересовали. Художественная структура романа получилась неоднородной: реалистическое изображение русской жизни с массой колоритных бытовых подробностей не сочеталось с традиционным образом «благородного разбойника», с которым были связаны всякого рода романтические приключения. Возможно, это ощущал и сам Пушкин, оставив роман незаконченным. К тому же в это время у него созревал другой замысел, возникший еще до начала работы над «Дубровским». Речь идет о «Капитанской дочке», связанной с «Дубровским» единством замысла: крестьянское восстание и место в нем дворянина.</span>
Чарівна ніч перед Різдвом в однойменній повісті М. Гоголя починається з фантастичної події. Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Незабаром відьма набрала їх повний рукав. Чорт, що також з'явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. І тому зробилося так темно, що нічого вже не можна було розгледіти. Навіть дорогу до шинку важко було знайти.
Досхочу побавившись у небі й відчувши холод, відьма прослизнула у трубу хати й перетворилася на звичайну собі жінку на ім'я Солоха. Вона славилася у селі тим, що вміла причаровувати до себе статечних козаків. Чорт слідом за Солохою через пічну трубу проникнув до хати.
Чого тільки не буває у святкову ніч! То ж і коваль Вакула мандрує з Диканьки до Петербурга верхи на чорті, щоб дістати для своєї коханої Оксани черевички самої цариці. Зустрівшись у столиці з запорожцями, парубок потрапляє до царського палацу, і цариця дарує йому невимовно красиві черевики.
А яке ж свято обходиться без жартів і сміху! Сміються парубки та дівчата, ходячи з колядками від хати до хати. Сміється й читач над козаками, які у різдвяну ніч вирішили навідатися до Солохи на вогник. Ніхто з Солошиних гостей: ані голова, ані дяк, ані чорт, ані Чуб - не хотіли, щоб їх там хтось бачив. То ж Солоха ховає своїх кавалерів у мішки з-під вугілля. І такий комічний вигляд вони мають, коли їх дістають із тих мішків парубки та дівчата, думаючи, що там лежать паляниці та ковбаси!
Сміється читач і над пузатим Пацюком, що віддавався святковій трапезі у дуже незвичайний спосіб. Він сидів на підлозі по-турецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками, і сьорбав з миски юшку, хапаючи час від часу зубами галушки. А вареники самі летіли з миски прямо в роззявлений рот Пацюка, який обтяжував себе лише жувати та ковтати їжу.
У ніч перед Різдвом чорт, який хотів посміятися з людей, був ошуканий сам. Замість того, щоб дошкулити Вакулі, якого він ненавидів за малярські здібності, нечистий виконує всі бажання коваля та ще й одержує в нагороду три удари хворостиною по спині.
<span> Повість М. Гоголя "Ніч перед Різдвом" входить до першої збірки письменника "Вечори на хуторі біля Диканьки". В цих повістях автор змалював милу його серцю Україну, де він народився та виріс. У них химерно переплелися давні легенди й картини життя простих українців, фантастичне й комічне.
</span>
Наша любимая книга это Гарри Поттер!
Каждый из членов нашей семьи читал эту книгу.
Она интересная. Читать её одно удовольствие.
Один раз в месяц мы собираемся в гостиной и начинаем разговарить про эту кинигу, и говрим кто нам понравился.
Желаю всем почитать книгу, так как для подростков это самая начитаная книга! (Как-то так)