Калина – це невеличке деревце. Люди здавна милувалися нею. Її порівнюють з дівчиною. Мов наречена, весною вкривається білим цвітом. Влітку пишна та зеленоока тягнеться до сонця. Восени вже виблискує золотом жовтогарячого листя. Наливаються соком кетяги. Взимку під білим покривалом снігу вона особлива гарна. Звеселяє червоним кольором ягід усе навколо. Закликає птахів поласувати ними.
Калина - символ нашого народу. Вона дуже гарна у всі пори року.
---------------------------------------------------------------------------------
Калина – гарне дерево.
Воно чудове навесні, коли квітує білим цвітом. Його дуже багато, тому майже не видно зелених листочків. Потім на гілках появляються кетяги малих круглих ягід. Спочатку вони зеленого кольору. Восени наливаються соком та червоним рум'янцем. Вони дуже поживні з кислим смаком. Після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими. Їх полюбляють їсти пташки.
Калина є символом вроди. Гарних дівчат у народній творчості часто порівнювали з цим деревом.
Золота колона в щілину проникла. (промінь сонця)
1.Аня з Мариною розмовляють рiзними мовами,обираючи мiсце для прогулянки
2.Нам з Романом не одразу вдалося знайти спiльну мову при вирiшеннi конфлiкту
Пропоную скласти такі речення з дієприкметниковим зворотом:
1 Квітка, зів'яла ще кілька днів тому, ніби повідомляла, що в домі траур. (зів'яла ща кілька днів тому)
2. Захоплений дівчиною, Антон запізнився на автобус. (захоплений дівчиною)
3. Здоланий суперником, чоловік відмовився вдруге виходити на ринг. (здоланий суперником)
4. Попереджений товаришем, він швидко покинув домівку. (попереджений товаришем)
5. На площі стояв народ, зляканий та притихлий. (зляканий та притихлий)
6. Здивовані, хлопці пішли геть. (здивовані)
7. Навіть жінка, занепокоєна чоловіковою відсутністю, не могла спати. (занепокоєна чоловіковою відсутністю)
8. Будинок стояв занедбаний та чорний. (занедбаний та чорний)
9. Постійно стривожений, він йшов, озираючись. (постійно стривожений).
10. Розрихлена та розпушена грядка радувала око бабусі. (розрихлена та розпушена)
Думаю, подойдёт
Твір «Зимові свята»
Взимку, коли сніг вже давно вкрив своєю ковдрою подвір’я та стріхи хат, коли чудернацькі коштовні візерунки прикрашають вікна осель, у нашій країні відзначають два найбільші свята – Новий рік та Різдво. Ці свята пов’язані з великою кількістю традицій та народних звичаїв.
Кожна родина прикрашає свою оселю кольоровими стрічками та мішурою, зелена пухнаста ялинка ніби закликає своїм свіжим ароматом до святкування. ЇЇ одягають в різнобарвні шати з гірлянд і новорічних кульок. Біля цієї святкової красуні розкладають подарунки, та вся сім’я чекає тої миті, коли можна буде їх розгорнути. Зовсім маленькі діти чекають на Діда Мороза, який прийде вночі і виконає їхні найзаповітніші бажання. Та й я, відчувши всю цю атмосферу, виглядаю, раптом він з’явиться, веселий та рум'яний з морозу. Таким для мене є Новий Рік.
Але на цьому зимова казка не закінчується, через кілька днів Різдво. Це свято для мене не менш веселе. До вечері ми готуємо традиційні страви, яких неодмінно повинно бути дванадцять. І ми збираємося усією родиною за святковим столом. Потім, ввечері, до нас приходять веселі колядники, співають різдвяні пісні та щедрівки. Іноді, я з моїми друзями також колядую, щоб принести свято і в інші родини та отримати солодощів і подарунків.
Такими для мене є зимові свята, найкращі в усьому році. Вони зближують нас, дають нам велику кількість світлих вражень на наступний рік