Ми живемо на планеті Земля . В кожної людини є дуже багато різних мрій. Ми часто говоримо що хотілиб жити , як у казці. Ми заплющимо очі і уявимо щоб булоб як би я був другом попелюшки. Мабуть казка зміниласяб бо ми прагнулиб зробити її щасливою ,зробити її пренцесою. Ми завжди допомагалиб їй . Булиб мудрими порадниками Попелюшки.Але не потрібно уявлюти казко потрібно прагнути її створити в повсякденному житті . Допомагати один одному піклуватися про рідних і робити всім добро. Живіть щасливо.
Думаю так:
Заходимо в ліс, наче в храм, де стовбури, ніби колони, підносять на зустріч вітрам свої позолочені крони, де ще не почавсь листопад і скрізь по-святковому чисто.
Розповідне, неокличне, складнопідрядне, з кількома підрядними, думаю, це мішана підрядність.
- Мамо а де мене знайшли?
<span>- Ну тебе ми знайшли в капусті. </span>
<span>- А Петрика де? </span>
<span>- А Петрика в пшениці. </span>
<span>- Ну а Василя? </span>
<span>- В буряках. </span>
<span>- О, мамо, то вас по всьому городу тягали!</span>
У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалилася від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин.
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися.
Сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі.
Можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до Землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. Ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. Ми маємо шанувати її, берегти та любити.
Алиса була добра, мрийлива.Любила мрияти в сни.