М(SO2)=Ar(S)+Ar(O)*2=32+32=64г/моль.
m(SO2)=M*n=64*2=128г.
У пробірку з сульфатною кислотою додамо розчин Ba(OH)2. Якщо присутня сульфатна кислота, то випаде білий, нерозчинний у кислотах осад:
H2SO4 + Ba(OH)2 = BaSO4 + 2H2O
2H(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2OH(-) = BaSO4 + 2H2O
У пробірку з нітратною кислотою додамо металічну мідь, після чого побачимо бурхливе виділення бурого газу:
Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O
Cu + 4H(+) + 4NO3(-) = Cu(2+) + 2NO3(-) + 2NO2 + 2H2O.
Якщо ж у пробірці розбавлена нітратна кислота, то виділиться монооксид азоту:
3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O
3Cu + 8H(+) + 8NO3(-) = 3Cu(2+) + 6NO3(-) + 2NO + 4H2O
У пробіку з калій гідроксидом додамо сіль слабкої основи:
Zn(NO3)2 + 2KOH = 2KNO3 + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2NO3(-) + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + 2NO3(-) + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2OH(-) = Zn(OH)2.
Помітимо випадіння осаду.
Висновок: завдяки якісним реакціям на деякі йони, можна визначати їх присутність у розчинах, навіть якщо ми не знаемо, що у тій самій пробірці.
2CH4--->C2H2+3H2 (t=1500C)
C2H2+H2O--->CH3COH
CH3COH+Ag2O-->CH3COOH+2Ag
CH3COOH+C2H5OH--->CH3COOC2H5+H2O
CH3COOC2H5+NaOH--->CH3COONa+C2H5OH
CH3COONa+NaOH--->CH4+Na2CO3
1)Запишем уравнение :
Al+<span>6</span>HCl=<span>2</span>AlC<span>l</span>3+<span>3H2</span>
2)Рассчитаем кол-во вещества алюминия:
<span>n</span>=5,4г/27г/моль=0,2
<span>3n</span>(<span>H</span>2)=2<span>n</span>(<span>Al</span>)=0.3
<span>3)</span>Рассчитаем теоретический водород
<span>V=22.4 *0.3=6.72</span>
<span>4)</span>Рассчитаем долю
Эта=6,4/6,72*100%=95%
1) 2Zn+O2=2ZnO
2)ZnO+2HNO3=Zn(NO3)2+H2O
3)Zn(OH)2=(t) ZnO+H2O
4)Zn(NO3)2+2KOH=Zn(OH)2(осадок)+2KNO3