Это моллюск Сибиробитинелла кузнецкая, крошечная по размерам - 1 мм * 2,5 мм.
царство Животные
тип Моллюски
класс Брюхоногие
подкласс Гребнежаберные
семейство Литторины
род Сибиробитинелла
смотри Моллюски Кемеровской области
При растяжения связок характерны следующие признаки:
боль при движении в суставе, значительно усиливающаяся при попытке повернуть сустав в ту сторону, в которую он был растянут при травме;
боль при надавливании на область растянутых связок и места их прикрепления к костям;
при растяжении связок ноги — боль при наступании на ногу, иногда (редко) до полной невозможности на неё наступать;
возникновение и постепенное нарастание отёка сустава, иногда достигающего больших размеров и придающего суставу «слоновый» вид;
в ряде случаев — гематома (синяк), покраснение и повышение температуры кожи в районе травмы; часто гематома появляется на второй день, и чуть ниже места травмы;
при травме средней силы возникает значительное ограничение подвижности сустава; при полном разрыве связки — наоборот, сустав становится излишне подвижным и нестабильным, что становится особенно заметным после спадения отёка.
при средней и сильной травме иногда можно услышать хлопок — признак порвавшегося в связке волокна.
Видра річкова (європейська, звичайна), видниха (Lutra lutra) — вид видри, широко поширений в Європі й Азії.
Морфологічні ознаки
Порівняно великий звір: довжина тіла самців — 46–90 см, самок — 54–68 см, маса: 6–10 та 3–6 кг. Має довгий хвіст (21–46 см), щільне та коротке хутро коричневого відтінку; пальці на задніх ногах з`єднані шкірястими перетинками.
Поширення і місця оселення
В Україні здебільшого водиться в річках Полісся та Лісостепу. Зрідка трапляється і в степовій зоні. Гірськими річками Карпат видра підіймається досить високо в гори. Хутро блискуче, темно-буре.
Місця оселення — річки, озера, стариці, ставки. У воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і тимчасові сховища — підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені дуплисті дерева тощо. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок.
Екологічні особливості
Видра веде сутінково-нічний спосіб життя. Живе в норі з 1–2 входами, що розташовані під водою і над нею; часто займає старі ондатрові та боброві житла. Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах. Полює і на водоплавних птахів та мишовидних гризунів, зокрема водяних полівок. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.
Парування у видри відбувається в лютому — березні. У травні самка народжує 2-5 малят. Через 6 тижнів вони вже починають виходити з нори. Статевої зрілості досягає в 3-річному віці, живе 12-15 років.
Охорона та промисел
Занесена в Червону книгу України.
Полювання на видру дозволяється лише по ліцензіях під час сезону на хутрових звірів. Щорічно в Україні добувають не більше 150–200 видр.
За даними мисливської статистики за формою «2тп-мисливство», чисельність виду постійно зростає: з 7,98 тис. особин у 1999 році до 11,90 тис. у 2006 році (пізніші дані відсутні), проте даних про здобування виду не наведено[6].
1)шишки, покрытые древесной чешуей, защищают семена сосны.
2)Те и другие размножаются и спорами, и семенами, расселяются только семенами.
3)-