7:00 завтрак ( хлопья)
14:00 обет (борщ с пельменями)
20:00 ужин (картошка с мясом , и тгдалие...)
После 20:00не есть!
Кровеносная система личинок земноводных устроение так же, как и у рыб: сердце двухкамерное, один круг кровообращения. Но у взрослых земноводных сердце имеет три камеры (два предсердия и желудочек), имеется два круга кровообращения. Предсердия, сокращаясь, выталкивают кровь в желудочек. Часть крови из желудочка поступает к легким. Там она обогащается кислородом, становится артериальной, а затем по венам возвращается в левое предсердие. Так формируется малый круг кровообращения. Остальная часть крови из желудочка поступает ко всем остальным органам. Там она отдает кислород и становится венозной. Эта венозная кровь возвращается в правое предсердие. Так образуется большой круг кровообращения. Кроме венозной крови, в правый желудочек по кожным венам попадает и артериальная кровь. Таким образом, в правом предсердии венозная и артериальная кровь смешиваются. Внутренняя поверхность желудочка имеет много ячеек. Смешанная кровь (из правого предсердия) и артериальная (из левого) отдельными порциями заполняет их на короткое время и уже не смешивается. В результате этого наиболее бедная кислородом кровь поступает к легким, смешанная - к разным внутренним органам, а наиболее насыщенная кислородом - к головному мозгу.
Кровеносная система млекопитающих включает четырехкамерное сердце. Поэтому венозная и артериальная кровь у них, как и у птиц, не смешиваются. Имеются два круга кровообращения. Из правого желудочка венозная кровь поступает в легкие, где происходит газообмен. Затем уже артериальная кровь переходит в левое предсердие, оканчивая малый круг кровообращения. Затем артериальная кровь переходит из левого желудочка к внутренним органам, где, соответственно, вновь происходит газообмен, вследствие чего артериальная кровь переходит к венозную, избавившись от кислорода. И возвращается в правое предсердие, формируя большой круг кровообращения.
<em>
</em>Вроде бы все. Надеюсь, была полезна вам. К счастью, я сама недавно проходила эту тему, потому легко смогла вспомнить все нужное.
С уважением, Натка3.
Чтобы производить молочнокислые, спиртовые и маслянокислые продукты. можно отметить то, что это все называется биосинтез. Спиртовое брожение вызывается многими дрожжами и некоторыми плесневыми грибами (например, мукоровыми). В результате брожения сахар расщепляется микроорганизмами и превращается в основной продукт – этиловый спирт, при этом выделяется углекислый газ и энергия. Молочнокислое брожение вызывается молочнокислыми бактериями. Оно состоит в превращении Сахаров в молочную кислоту. Молочнокислое брожение вызывается молочнокислыми бактериями. Оно состоит в превращении Сахаров в молочную кислоту.
Будова шкіри.
Шкіра складається з трьох шарів:
1. Епідерміс (зовнішній шар)
2. Дерма (власне шкіра – середній)
3. Підшкірна жирова клітковина (внутрішній)
Епідерміс (надшкір’я) 0,07-2,5 мм – представлений багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Його глибокі шари складаються з клітин, які розмножуються і мають назву росткового епітелію.
Наближаючись до поверхні шкіри, клітини стають плоскими, зроговівають, злущуються і відпадають (зроговілий шар). Саме роговий шар захищає шкіру від механічних, хімічних пошкоджень, проникнення води і мікроорганізмів усередину тіла (мозолі – потовщений роговий шар), забезпечує регенерацію шкіри та очищення шкіри.
В ростковому шарі міститься пігмент меланін, який надає шкірі забарвлення й поглинає ультрафіолетові промені, захищаючи цим організм. Цей шар приймає участь у синтезі вітаміну D.
В епідермісі містяться чутливі нервові закінчення.
Дерма (власне шкіра) – щільна сполучна тканина товщиною 4 мм. В ній виділяють сосочковий і сітчастий шари.
а) Сосочковий шар складається з пухкої сполучної тканини і утворює сосочки, які впинаються в епідерміс. Відповідно їм на поверхні шкіри утворюється рельєфний малюнок з ліній різної конфігурації. Їхня форма й розташування індивідуальні (дерматогліфіка). Цим широко користуються в криміналістиці та судово-медичній практиці (дактилоскопія). Сполучна тканина цього шару крім клітин містить галогенові і еластичні волокна, які зумовлюють міцність і пружність шкіри. Шар пронизаний кровоносними і лімфатичними судинами, нервовими волокнами і закінченнями. Тут розташовані клітини з пігментом, м’язові клітини. Вони беруть участь у підніманні волосся, у виділенні секретів шкірних залоз, підтримують пружність шкіри. Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, в якому немає кровоносних капілярів.
б) Сітчастий шар – еластичні і колагенові волокна, створюють переплетення. Завдяки своїй еластичності шкіра не перешкоджає рухам людини. У цьому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні сумки, рецептори.
Волосяні сумки – утворення, в яких знаходяться корені волосся. Сюди підходять кровоносні судини, нерви і м’язи. М’язи випрямляють волосся, рефлекторно скорочуючись при охолодженні тіла, з’являється „гусяча шкіра”.
Сальні залози розміщені біля коренів волосся, виділяють жир, який змазує волосся і шкіру – попереджуючи тим самим від пересихання, надмірному випаровуванні води і мікроорганізмів. За добу виділяється до 20 гр шкірного сала. Багато сальних залоз є на шкірі обличчя, але тут вони не зв’язані з волосяними мішечками (2 млн).
Процес тепловіддачі. Організм віддає теплову енергію за допомогою фізичних процесів:
- тепловипромінювання (рух нагрітого тілом повітря)
- теплопроведення (віддавання тепла речам – одягу, повітрю) – за звичайних умов не має великого значення, одяг – поганий провідник тепла.
- Випаровування води з поверхні тіла (потовиділення) і легень, а також з калом та сечею.
Тепловипромінювання та випаровування перебігають з різною інтенсивністю і залежать від:
- Зовнішньої температури
- Вологості повітря
- М’язового напруження
- Товщини підшкірно-жирової клітковини.
В умовах холодного повітря шкіра перешкоджає тепловіддачі за рахунок звуження просвіту судин і зменшенню кількості крові, яка циркулює ними, при цьому зменшується потовиділення. При підвищенні вологості повітря знижується тепловіддача.
Під час фізичних навантажень збільшується тепловіддача.
Чим тонша товщина підшкірно-жирової клітковини, тим більша тепловіддача.
Підшкірна жирова клітковина
– найглибший шар шкіри. Представлена пухкою сполучною тканиною, волокнами і великою кількістю жирових клітин. Товщина шару різна і залежить від способу життя, харчування, стану здоров’я та обміну речовин. Крізь неї в дерму проходять кровоносні судини і нерви.
Їх функції: збереження тепла, пом’якшення ударів (амортизаційна функція), захист внутрішніх органів, депо жиру, зв’язок шкіри з внутрішніми тканинами тіла.